Розділ 14 МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ

В Україні створено Державну службу моніторингу довкілля, тобто систему установ, які збирають, аналізують, зберігають і поширюють інформацію про стан довкілля, прогнозують його зміни та надають науково обґрунтовані рекомендації для прийняття відповідних рішень. Державна служба моніторингу довкілля — це складова національної інформаційної інфраструктури України, яка є відкритою інформаційною системою.

В Україні є розвинута нормативно-правова база для проведення геоекологічного моніторингу. Постановою Кабінету Міністрів від 30 березня 1998 р. затверджене "Положення про державну систему моніторингу довкілля", за яким визначається порядок створення та функціонування Державної служби моніторингу довкілля (ДСМД).

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря від 9 березня 1999 р. За цим Порядком встановлюються основні вимоги до організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, визначаються джерела його фінансування, взаємовідносини центральних органів виконавчої влади в організації та здійсненні моніторингу. Моніторинг атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження й аналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінювання та прогнозування його змін і ступеня небезпечності, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря.

Моніторинг ефективності природоохоронної політики (МЕПП) — головна складова загального моніторингу навколишнього середовища. До його складу входять окремі підсистеми моніторингу навколишнього середовища (МНС), а також моніторинг природоохоронного потенціалу (МПП) і моніторинг природоохоронної освіти (МПО). При цьому в кожному випадку реалізується система спостереження з передбаченням, основними функціями якої є:

— систематизація оперативної інформації про процеси з погляду того, до яких наслідків у майбутньому може призвести досягнутий стан, а огляду на розвиток у минулому;

— фільтрація оперативної інформації шляхом виявлення критичних точок розвитку;

— визначення можливих альтернатив розвитку на основі нормативних прогнозів досягнення заданих цілей в умовах, що склалися на сьогодні;

— одержання рекомендаційної інформації для органу управління на основі прогнозування наслідків різних варіантів розвитку.

Отже, в рамках системи моніторингу мають забезпечуватися не лише збір і накопичення даних, а й оперативне виконання процедур аналізу, діагнозу та прогнозу, необхідних для здійснення управління в адаптованому режимі. У підсистемі МНС здійснюється оцінка екологічної ситуації, що склалася, та прогнозування її змін. Результати МНС дають змогу конкретизувати мету природоохоронної політики і визначити завдання, що потребують невідкладного вирішення. МПП забезпечує безперервний контроль за станом і використанням технологій природокористування, ефективністю наявного механізму економічного та адміністративного регулювання відносин у цій галузі, розробкою і запровадженням природозберігаючих нововведень. У МПО, як і в МПП, окрім специфічних для цієї системи джерел інформації, застосовуються відомості про реальні зміни в навколишньому середовищі, що відбуваються під впливом діяльності людей. У результаті з'являється можливість оцінювати кінцеву ефективність різних стратегій природоохоронної освіти (в широкому розумінні цього поняття) і науково обґрунтовано корегувати відповідну частину природоохоронної політики.

Спільна дія всіх підсистем МЕПП має забезпечити:

— постійне уточнення цілей і конкретизацію завдань залежно від змін екологічної ситуації; визначення й аналіз можливих варіантів формування і використання природоохоронного потенціалу згідно з даними про екологічність технологій природокористування, ефективності різних видів управлінських впливів і можливих природозберігаючих нововведень;

— визначення та оцінювання варіантів розвитку природоохоронної освіти (включаючи вплив засобів масової інформації, виховну роботу серед населення тощо).

З 1999 р. в Україні функціонує Український центр менеджменту землі та ресурсів (УЦМЗР) — недержавне спільне україно-американське підприємство, завдання якого полягає в застосуванні даних дистанційного зондування Землі, цифрової картографії, географічних інформаційних систем та інших інформаційних технологій з метою підтримки прийняття рішень на державному рівні та в приватному секторі як в Україні загалом, так і в окремих регіонах. Незважаючи на досить короткий період існування, УЦМЗР накопичив значні можливості застосування для екологічного моніторингу надсучасних технологій обробки даних дистанційного зондування Землі, створення тематичних геоінформаційних систем (ГІС).

УЦМЗР має власну антену прийому супутникових зображень з високою роздільною здатністю NOAA та SeaStar. Для тематичної обробки цифрових даних дистанційної зйомки Землі в УЦМЗР використовується програма Erdas Imagine Professional 8,3 (для Window та Unix) із необхідним модулем. У розпорядженні УЦМЗР є також великий архів знімків високої роздільної здатності з супутників Landsat, IRS, SPOT та ін., який постійно поповнюється. Також УЦМЗР має значну кількість еколого-географічних даних на території України: тематичні векторні карти України 1 : 200 000 (автошляхи, річки, ліси, населені пункти, фунти тощо); цифрова модель рельєфу (може використовуватися для моделювання надзвичайних ситуацій) та ін. Застосовуючи нові технології, УЦМЗР може оперативно визначати повені, пожежі, руйнування об'єктів, відстежувати урагани, затоплення та зсуви, що може бути корисним під час страхування.

У сфері аналізу екологічних ризиків УЦМЗР виконав такі проекти:

1. Проект оцінювання ризику паводків у Західній Україні, присвячений створенню пілотної ГІС для аналізу наслідків повені 1998 р. і прогнозування впливу небезпечних природних явищ на інфраструктуру. Проект виконувався за підтримки Veridian ERIM International, USGS, МНС України, Гідрометцентру України та Центру аерокосмічного й екологічного моніторингу (АКІЕМ, Львів). Проект демонструє здатність допомагати органам влади України в плануванні заходів щодо реагування на надзвичайні ситуації, здійснення робіт з аварійної евакуації населення. На запит МНС України було виконано роботу з космічного моніторингу паводку 2001 p., визначено зони затоплених земель.

2. Визначення нафтових розливів у морі за допомогою ГІС. Розробили методику визначення параметрів розливу нафти в море, структуру системи прийняття рішень із залученням дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і ГІС, даних радіолокаційних станцій, враховуючи рух суден та вплив морських течій. У разі отримання нових запитів від Уряду України відносно нафтових розливів, УЦМЗР готовий до відповідного застосування і розвитку певної ГІС.

3. Аналіз надзвичайної ситуації поблизу Болеславчика в районі м. Первомайська Миколаївської області. На основі даних ДЗЗ, проб води та ґрунтів у зоні екологічного лиха оцінено причини захворюваності населення в районі Болеславчика та Чаусово; відстежено територіальну зміну кількості небезпечних речовин у природних компонентах; створено пілотну ПС для аналізу причин явища, геопозиційовано точки відбору проб, створено тематичні шари. За умови подальшого інформаційного наповнення ПС може використовуватися для детального аналізу причин захворюваності населення.

4. Моніторинг у Чорнобильській зоні відчуження. Цей проект спрямований на надання інформаційної підтримки для адміністрації зони відчуження щодо моніторингу лісових пожеж на території зони відчуження з прогнозом можливого радіоактивного забруднення. У результатах роботи було зацікавлене Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що сьогодні підтримує УЦМЗР у продовженні цієї діяльності.

5. Аналіз біорізноманіття у Причорномор'ї. Створено ГІС з інформацією про забрудненість поверхневих вод, повітря українського Причорномор'я небезпечними для довкілля речовинами. Для розвитку системи потрібно збільшити базу відомчих даних (зокрема, щодо проб ґрунтів, повітря, підземних вод, викидів підприємств, звалищ тощо) та поєднати ці шари з іншими, що дасть змогу створити аналітичну систему оцінювання екологічної обстановки в регіоні.