Одноразове використання матеріалів та ресурсів спричинило масове накопичення відходів і виробництва стійких забруднювачів природного середовища. Відходи — це будь-які речовини, матеріали й предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення або виявлення, та власник яких має позбутися їх шляхом утилізації або видалення. Небезпечні відходи — відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища й здоров'я людини та потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними*135.
*135: {Закон України "Про відходи" від 5 березня 1998 р. №187/98-ВР (зі змінами, внесеними згідно з Законом від 7 березня 2002 р. №3073-ІІІ // ВВР. – 2002. - №31. – Ст. 214) // ВВР. – 1998. - №36-37. – Ст. 1.}
Небезпечні відходи (НВ) за способами і масштабами утворення, а також способами ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС) поділяються на групи:
— НВ, що утворюються і нагромаджуються в режимі регламентного функціонування таких систем сфери виробництва, котрі використовують сировину або продукцію, в якій містяться небезпечні компоненти (зокрема, токсичні);
— непридатні для використання матеріали або продукція, що містять токсичні речовини і мають бути вилучені зі сфери споживання (застарілі пестициди й отрутохімікати, непридатні для вжитку ліки тощо);
— НВ аварійного походження, що виникають унаслідок небезпечного забруднення токсичними речовинами ґрунтів, водойм, рослинності, предметів споживання під час стихійних лих і антропогенних катастроф;
— відходи, переважно побутові (комунальні) та змішаного типу, забруднені небезпечними відходами. Вони з'являються тоді, коли у звалища безпечних відходів скидають НВ (пестициди, барвники, нафтопродукти тощо).
Поводження з відходами — це дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. До операцій поводження з відходами належать*136:
*136: {Там само. – Ст. 1.}
— збирання відходів — діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації або видалення;
— зберігання, що полягає у тимчасовому розміщенні відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);
— оброблення (перероблення) відходів — це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;
— утилізація — використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;
— видалення відходів — здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації;
— знешкодження — зменшення або усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення;
— захоронення — остаточне розміщення відходів під час їх видалення у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.
Відходи як вторинна сировина — це відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні й економічні передумови. При цьому загальна схема використання вторинних ресурсів має такий вигляд:
— відмова від використання матеріалів, без яких можна обійтись;
— повторне застосування матеріалів як вторинних ресурсів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екогеографія України» автора О.П.Гавриленко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10 ВТОРИННІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ ТА ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ“ на сторінці 1. Приємного читання.