Розділ 13 ТЕХНОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. МЕДИКО-ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ЦИМ НАВАНТАЖЕННЯМ

Отже, істотне збільшення показника захворюваності населення України зумовлено низкою соціально-економічних чинників, з одного боку, та зростанням чисельності у складі населення осіб похилого віку — з іншого. Кількість уперше зареєстрованих хвороб (в розрахунку на 100 тис. осіб) збільшилася: системи кровообігу — в 2,1 рази, новоутворень — на 29 %, органів травлення — на 26 %, інфекційних і паразитарних — на 13 %, у тому числі активного туберкульозу органів дихання — удвічі. Майже троє з кожних чотирьох осіб, яким уперше в житті встановлено діагноз активного туберкульозу, — чоловіки, 80 % — особи працездатного віку. Помітні наслідки Чорнобильської катастрофи: тільки за 1996—2001 pp. чисельність осіб, котрі стали інвалідами у результаті цієї катастрофи, зросла більше ніж в 1,6 рази і становить майже 100 тис. осіб. За даними 2001 p., лише 60 % населення вважають умовно здоровими, інші — це інваліди й особи, які перебувають на диспансерному облікові.

Рис. 13.7. Густота і здоров'я населення України

Отже, у процесі еколого-географічного аналізу та оцінювання здоров'я населення на основі картографічного моделювання можна зробити такі висновки:

1) територіальний розподіл загальної захворюваності населення тісно корелює із сучасною екологічною ситуацією в Україні. Внаслідок постійного втручання у природу відбуваються порушення екологічної рівноваги, результатом чого є значні погіршення стану здоров'я людей, їх фізичного розвитку, зміна характеру патологій населення, зокрема, поступове збільшення кількості хронічних хвороб у структурі захворюваності та смертності і відповідно зменшення чисельності інфекційних хвороб;

2) рівень здоров'я населення певного регіону України залежить від якості навколишнього середовища. Здоров'я відображає динамічну рівновагу між організмом людини і середовищем її існування та має певну біологічну стійкість, що забезпечує його стабільність за допустимої зміни параметрів навколишнього середовища. У зв'язку з цим високий рівень здоров'я населення стає основним показником оптимізації екологічного стану системи "суспільство — природа", а параметри навколишнього середовища, що забезпечують його, є визначальними критеріями під час оптимізації природно-технічних систем. Тому здоров'я населення (поряд із санітарно-гігієнічними й екологічними нормативами) — важливий критерій оцінювання екоситуації в регіонах.

Для раціональнішої організації роботи медичних установ потрібно, щоб діяльність системи охорони здоров'я спрямовувалася на профілактику і лікування екологозалежних хвороб, що передбачає створення в Україні єдиного реєстру екологозалежних захворювань, розробку і впровадження ефективної їх терапії тощо. Отже, виявлені тенденції медико-демографічних процесів в Україні за роки незалежності можуть застосовуватися під час розробки ефективних заходів управління ними і контролю, а також з метою здійснення активної демографічної політики.

13.3.3. Демографічна політика України

Національні демографічні інтереси визначаються сукупністю збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості на основі конституційних прав громадян України. Сутність демографічних інтересів держави і суспільства полягає у формуванні такого типу відтворення населення, основними характерними ознаками якого є:

— брак депопуляції;

— свідомо регульована народжуваність, спрямована на повне заміщення батьківських поколінь, зменшення показників смертності та збільшення тривалості життя;

— прогресивна статевовікова структура населення;

— оптимальні внутрішні й зовнішні міграційні процеси;

— укріплення родини як соціального інституту, найбільш сприятливого для реалізації сформованої потреби в дітях, їхнього виховання.

Демографічна політика — це діяльність органів державного управління і соціальних інститутів, спрямована на створення сталих кількісних та якісних параметрів відтворення населення. З метою подолання негативних демографічних тенденцій в Україні потрібна активна демографічна політика, яка є частиною соціальної економічної політики суспільства в цілому. Демографічна політика складається з таких елементів:

— вплив на умови праці, тобто визначення межі працездатного віку, тривалості робочого дня, турбота про охорону праці тощо;

— поліпшення життєвих умов усіх верств населення — підвищення заробітної плати та рівня доходів, покращення житлових умов, забезпечення медичним обслуговуванням та ін.;

— заходи, спрямовані на те, щоб суспільство впливало на процеси природного руху населення.

Найважливіше завдання демографічної політики полягає в розробці ефективних методів зі зменшення показників захворюваності та збільшення тривалості життя. Є три види методів демографічної політики: економічні, адміністративно-юридичні та соціально-психологічні. До економічних методів належать заходи, за допомогою яких створюються найкращі умови поєднання трудової й виховної функцій сім'ї. Серед адміністративно-юридичних методів демографічної політики розрізняють різні законодавчі акти. До соціально-психологічних методів належать в основному пропагування пошани та важливості материнства.

Для України на сучасному етапі розвитку головними демографічними загрозами вважають депопуляцію, старіння населення, нерегульовані міграційні процеси, деградацію інституту родини тощо. Демографічні загрози визначаються за такими показниками:

— коефіцієнт відтворення населення;