Розділ «2. Сучасні погляди на структуру науки про документ»

Особливе документознавство, на думку дослідниці, поділяється на спеціальне та часткове. До спеціального автор відносить дисципліни, що розглядають особливості документів і є об'єктами бібліотечної, архівної, музейної справи, а також фондознавство, каталогознавство, учення про збереження документів, діловодство.

Предметом спеціального документознавства, зазначає автор, може бути вивчення специфіки різних процесів документально-комунікаційної діяльності (документування, справочинство, фондознавство тощо).

Предметом часткового документознавства є окремі види та різновиди документів. Звідси, на думку автора, документознавчими дисциплінами можуть бути представлені книгознавство, патентознавство, кінознавство, картознавство, галузеве документознавство тощо.

Документологія, на думку проф. Н.М. Кушнаренко, має бути теорією та "методологією документознавства, або тільки методологією документознавства, яка розглядає історію, типологію, класифікацію документа, технологічні основи життєвого циклу документа" [45]. Але дана наука, зазначає дослідниця, перебуває ще на стадії свого формування і для її повного конституювання має пройти час.

Концепція проф. С.Г. Кулешова

Концепція проф. М.С. Слободяника

Заслуговує на увагу концепція структури документознавства, запропонована українським вченим проф. М.С. Слободяником. На його думку, документознавство - це "комплекс наукових дисциплін, орієнтованих на всебічне вивчення документа в широкому контексті, а також різноманітних утворень документів, що формують документну інфраструктуру суспільства" [73].

Проф. М.С. Слободяник виділяє інтегруючу наукову дисципліну документологію, що складається з таких частин: теорія документознавства, документа і документної інфраструктури суспільства; історія документознавства і документа.

Об'єктом документології, за визначенням проф. М.С. Слободяника, є "Документ - Користувач", який "передбачає дослідження документа у широкому значенні... як основного змістовного елемента документної інфраструктури суспільства" [74]. Предметом документології, наголошує дослідник, є закономірності функціонування документів і документоутворень як каналів соціальних комунікацій, що орієнтовані на задоволення потреб суспільства і користувачів у поточній і ретроспективній документній інформації [74].

Документологія, на думку проф. М.С. Слободяника це теоретична частина комплексу наукових дисциплін про документ, що досліджує проблеми класифікації документів, їх види та типи.

Інші документознавчі дисципліни проф. М.С. Слободяник називає спеціальними: теорія документальних комунікацій, теорія документних потоків, документне фондознавство, електронне документознавство, управлінське документознавство, теорія та історія діловодства. Одна частина цих дисциплін сформована ним відповідно до проблем, що вивчаються; друга частина - за видами документів.

Важливою ознакою, за якою може формуватись самостійна документознавча наукова дисципліна, зазначає вчений, є її "функціональна орієнтація на задоволення специфічних потреб суспільства й особистості у відокремлених групах документів, що потребують індивідуального дослідження" [73].

Суттєвими якостями, що можуть забезпечити документознавству високий рівень її автономності й можливість виходу з кризи, є можливість "формувати власний предмет і встановлювати зв'язки з науками, що не входять в структуру документознавства" [73].

Науковець чітко визначає "фундаментальну щодо документознавства науку" - інформаціологію.

Документологію він характеризує як фундаментальну наукову і навчальну дисципліну, яка суттєво відрізняється від традиційного документознавства. проф. М.С. Слободяник вважає її "інтегрованою науковою дисципліною, що має відчутний метанауковий характер" й відмічає "збагачення об'єкта науки за рахунок документної інфраструктури суспільства", що дозволяє вивчати "особливості документної діяльності у різних соціальних сферах та інституціях" [74].

Основним результатом документознавчих розвідок, як вважає проф. М.С. Слободяник, повинні стати нові знання з історії та теорії документа і документоутворень [74]. Це дасть можливість віднесення загальної теорії документа як до історичних, так і до інформаційних (соціально-комунікаційних) наук.

Концепція проф. Г.М. Швецової-Водки

Концепція проф. В.В.Бездрабко