У 1927 р. С. Рубльов визначав книгу в подібному ключі, називаючи її "знаряддям": "...книга, у широкому розумінні, є знаряддям втілення людської думки й знання, переданих однією людиною (автором) іншим (читачам), при цьому так зафіксованими, щоб вони могли довгостроково існувати в часі й просторі" [8].
На сучасному етапі енциклопедія "Книга" дає повне й наукове тлумачення сутності цього складного явища, враховуючи вплив Інформаційного підходу науки про документ в останній третині XX ст. У цьому випадку книга представляється, як найважливіша історично сформована форма закріплення й передачі в часі й просторі різноманітної інформації у вигляді текстового й (або) ілюстративного матеріалу. [19].
Визначення книги в рамках документної парадигми наводить проф. Г. М. Швецова-Водка, дотримуючись точки зору, що "книга" має всі ті ж функції й властивості, що й "документ", тобто фактично зрівнює їх, проте, "книгу" визначає через "документ" у такий спосіб: книга - це документ, опублікований, виданий або депонований, надаваний у суспільне користування через книжкову торгівлю й бібліотеки (у тому числі фонотеки, відеотеки, медиатеки) [28].
Слід зазначити, що науковці не залишають спроб розробити універсальне теоретичне поняття, що могло б замінити терміни "книга" або "документ". Приміром, можна привести пропозицію Є.О. Плешкевича ввести складний термін для позначення документа-книги: "діахронний документ" [23].
Слово "діахронний" походить від грецьких йіа - через і хроіод - час, тобто означає "не залежний від часу". Термін "діахронний" відбиває властивості інформації, що знаходяться в книзі. Під діахронним документом автор пропонує розуміти "документ, що містить інформацію вищого порядку (знання-інформація-знання), володіє постійною Цінністю, зафіксованою на матеріальному носії (матеріалізовану) і включену за допомогою системи метаінформацій-реквізитів, що мають форму вихідних відомостей, у діахронну информаційно-документаційну систему" [21].
Протягом тривалого часу поняття "книга" використовувалося з метою узагальнення, об'єднання всіх видів документів. Із уведенням поняття "документ" стало зрозуміло, що книга, як основний вид видань, є поняттям вужчим за "видання" чи документ і є різновидом документа.
Структура книги
Функціональність сучасної книги визначається її структурою, яка розуміється як ціле, що складається з пов'язаних між собою елементів. Розрізняють зовнішні та внутрішні елементи книги.
Внутрішні елементи книги, що розкривають інформацію, яка міститься в ній, показано на схемі 5.4.
Схема 5.4. Внутрішні елементи книги
Характеристика внутрішніх елементів книги подана в таблиці 5.21.
Таблиця 5.21. Внутрішні елементи книги
№ | Внутрішні елементи книги | Загальна характеристика |
1. | Текст | Головний елемент книги, що передає зміст книги, семіотичну інформацію, зафіксовану за допомогою певної послідовності знаків (переважно словесних), що сприймаються візуально (виняток-книги для людей, позбавлених зору) |
2. | Апарат книги | Додаткові тексти або реквізити, що вміщені в ній, з метою створити читачу більш зручні умови для користування книгою (довідково допоміжний апарат) та для кращого розуміння змісту (науково-довідковий апарат) |
3. | Ілюстрація | Графічні зображення у виданні, що пояснюють або доповнюють текст і € засобами прикраси. |
4. | Декоративні елементи | Прикраси: візерунки, орнаменти, емблеми тощо. Прикрашають книгу, слугують засобом поділу тексту на змістові частини |
Основні складові апарату книги наведено на схемі 5.5.
Схема 5.5. Складові апарату книги
Апарат книги, що несе інформацію - вихідні зведення на титульному аркуші, звороті титулу, кінцевій смузі. Він являє собою короткі основні дані, що характеризують книгу.
До пошукового, довідково-допоміжного апарату книги відносяться титульний аркуш, зміст, покажчики, колонтитули, випускні відомості, анотація, реферат. Детальна характеристика елементів довідково-допоміжного апарату книги дана в таблиці 5.22.
Таблиця 5.22 Складові елементи довідково-допоміжного апарату
№ | Назва елементу | Загальна характеристика |
1 | 2 | 3 |
1. | Титульний аркуш | Перший двосторінковий аркуш книги, на лицьовій стороні якого розмішується необхідна читачеві, продавцеві книжкового магазину, спеціалісту галузі інформації, бібліотекарю, бібліографічна інформація |
2. | Шмуцтитул | Окремий аркуш у книзі з назвою частини або розділу. Його вміщують перед окремими частинами або розділами книги. Щоб зекономити папір, а також кошти на оформлення книги, шмуцтитул, у якому зазначається частина чи розділ книги, замінюють складною рубрикацією - "шапкою", яку вмішують у верхній частині першої сторінки тексту даного розділу (частини) |
3. | Фронтиспис | Малюнок, уміщений поруч із титулом, на лівій сторінці. Він відображає характер всієї книги або є ілюстрацією до кульмінаційного, найважливішого епізоду твору. Це може бути також портрет автора або персонажа |
4. | Вихідні відомості | Сукупність даних, що характеризують видання, призначені для його оформлення, інформування споживачів, бібліографічної обробки та статистичного обліку; містять відомості про осіб, які брали участь у створенні видання, заголовок, підзаголовкові, вихідні та випускні дані, видавничу анотацію, реферат тощо, розміщені на титульному листі, його іншому боці, кінцевій смузі, на обкладинці або палітурці, суперобгортці |
5. | Вихідні дані | Частина вихідних відомостей (місце випуску видання, назва видання, рік випуску видання) |
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); 6. | Випускні дані | Частина вихідних відомостей, що включають дату здачі видавничого оригіналу у набір, дату підписання видання в друк, формат паперу тощо, розміщені на кінцевій смузі видання або на іншому боці титульного аркуша |
7. | Зміст | Дає уявлення про сутність книги та її склад, а також допомагає читачеві знаходити потрібні розділи та підрозділи, пункти, параграфи |
8. | Колонтитул | Довідковий текст над основним текстом смуги, що пояснює читачеві, який матеріал надрукований на сторінці (у збірнику -твір і автор; у моновиданні - слово або початкові букви чи буква алфавіту тощо) |
9. | Анотація та реферат | Допомагають читачеві під час вибору книги в магазині чи бібліотеці, являють собою характеристику книги з погляду тематики, призначення, форми та інших особливостей |
До науково-довідникового апарату книги входять: вступна стаття, передмова автора, редактора, видавця; післямова, коментарі, що дають тлумачення твору в цілому та тих місць, які можуть бути незрозумілими читачам; примітки (пояснюють терміни, дають короткі відомості про героїв, значення іншомовних термінів); бібліографічні посилання на джерела цитат; систематизовані списки видань на тему книги чи її частини.
Характеристика перерахованих елементів науково-довідкового апарату книги подана в таблиці 5.23.
Таблиця 5.23 Складові елементи науково-довідкового апарату
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальне документознавство» автора Ю.І.Палеха на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „21. Книга як вид документа“ на сторінці 3. Приємного читання.