Розділ «16. Економічна та наукова системи документації»

Оформлюються наукові переклади (реферативний, переклад-анотація) необхідним накладом у вигляді рукописів (машинописів), призначених для спеціалістів відповідних галузей.

Переклади, як правило, містять текст, відомості про переклад та оригінал. Авторське право на переклад належить перекладачеві.

Препринт (preprint від англійського pre- до, перед та print - відбиток) - документ, що містить матеріали попереднього характеру, опублікований до виходу у світ видання, у якому вони можуть бути розміщені. Препринт розсилається обмеженому колу осіб для попередньої оцінки. Види препринтів наведено на схемі 4.15.

Схема 4.15 Види препринтів

Препринт має високу інформаційну вартість. Переваги його в тому, що він випереджає офіційну публікацію й досить повно висвітлює питання, що досліджуються.

Депонований рукопис - це закінчена наукова робота, призначена для вузького кола спеціалістів, публікація котрої в традиційних виданнях, розрахованих на широке розповсюдження, із якоїсь причини невиправдана.

Депонування - спосіб прискореного доведення інформації до споживача. Депонований рукопис стає здобутком науковців значно раніше, ніж публікація.

Депонованими (переданими на збереження) називаються наукові роботи, виконані індивідуально або в співавторстві й розраховані на обмежене коло користувачів. Здійснюється депонування централізовано органами науково-технічної інформації.

Відомості про депоновані твори оперативно наводяться в реферативних та інших журналах.

У якості депонованого рукопису можуть виступати статті, тези наукових доповідей, збірники статей та монографії, що не перевищують 20 сторінок. Вимоги, що до них висуваються, сформульовані в "Інструкції про депонування наукових робіт в ДНТБ України".

Виготовляються депоновані рукописи в декількох примірниках та передаються в органи інформації.

Рукопис уважається опублікованим лише після появи його бібліографічного опису та реферату в інформаційному органі НТБ. Отримавши статус депонованого рукопису, він прирівнюється до публікації.

Останнім часом, складаючи вторинні документи, все більше використовують засоби комп'ютерної техніки та сучасні інформаційні технології, що дозволяє створювати якісно нові інформаційні продукти - бази даних.