Оглядово-аналітичні документи (ОАД) - це результат аналітико-синтетичної переробки одного або декількох первинних документів. ОАД відносяться до розряду вторинних документів і містять систематизовані відомості про документи або результат аналізу та узагальнення відомостей, що представлені в первинних документах.
Види оглядово-аналітичних документів показано на схемі 4.14.
Схема 4.14 Види оглядово-аналітичних документів
Бібліографічні огляди - це посібники, що являють собою відомості про документи. За призначенням їх поділяють на два види: рекомендаційні та інформаційні.
Рекомендаційні огляди призначені для допомоги загальній і професійній освіті та пропаганді знань. Вони створюються з урахуванням рівня підготовки різних груп користувачів.
Інформаційні огляди містять систематизовані відомості, узагальнену інформацію про стан розробки питання без критичної (наукової, технічної, економічної) оцінки автором. За змістом бібліографічні огляди поділяють на такі різновиди: огляди новинок, серій, тематичні, персональні, універсальні, галузеві. Письмовий огляд, як правило, складається з двох частин:
а) вступна стаття, що розкриває тему (проблему);
б) огляд-розповідь, що надає інформацію про документ.
Основне призначення зазначених видів інформаційного огляду - орієнтування споживачів інформації на ознайомлення зі станом розробки тієї чи іншої проблеми, питання [16].
Автореферат дисертації - наукове видання на правах рукопису у вигляді брошури, яке містить складений автором реферат проведеного їм дослідження, що представляється на присудження наукового ступеня.
В авторефераті викладаються основні ідеї та висновки дисертації, розкривається особистий внесок автора в розробку проблеми, ступінь новизни, теоретична та практична вагомість результатів наукового дослідження; наводяться також відомості про апробації та публікації наукового дослідження, структуру та обсяг виконаної дисертаційної роботи.
Обсяг автореферату не повинен перевищувати одного (для кандидатської) або двох (для докторської дисертації) умовних друкованих аркушів.
Основні реквізити титульного аркушу автореферату: назва закладу, у якому проводиться захист, індекс УДК, автор дослідження, назва роботи, спеціальність, вид дисертації та вчений ступінь, який захищається, місто, рік.
В авторефераті повинні бути також зазначені такі відомості: заклад, у якому виконана дисертація, прізвище наукового керівника або наукового консультанта, дата та найменування спеціалізованої вченої ради, де відбудеться публічний захист дисертації.
Крім тексту, автореферат вміщує список публікацій автора з обраної теми, анотації російською та англійською мовами.
Автореферати розмножуються накладом 100-150 примірників й розсилаються в зацікавлені органи та окремим особам з метою отримання відгуків на проведене дисертаційне дослідження.
Складання автореферату дисертації - це творчий процес, який залежить від професіоналізму, ерудиції та досвіду дисертанта, що й оцінюється експертами на захисті проведеного ним дослідження.
Переклади іноземної та вітчизняної наукової документації містять різноманітні науково-технічні тексти, які призначаються для вивчення іноземного та популяризації вітчизняного досвіду.
Розрізняють два види неопублікованих перекладів:
1) переклад документів з іноземної мови українською; 2)__переклад документів з української мови на іноземну.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальне документознавство» автора Ю.І.Палеха на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „16. Економічна та наукова системи документації“ на сторінці 4. Приємного читання.