Сказ (водобоязнь, гідрофобія) – гостре інфекційне захворювання людини і теплокровних тварин, яке виявляється в ураженні центральної нервової системи. Збудником сказу є фільтрівний вірус.
Сказ зараховано до особливо небезпечних хвороб.
Зараження відбувається через слину хворої на сказ тварини при укусі або ослизненні ушкодженої шкіри.
Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки, лисиці – 41,4%) чи свійських тварин (коти -21,8%, собаки – 15,3%), а також сільськогосподарських тварин (20,2%).
Інкубаційний період сказу триває досить довго – у середньому 1-3 місяці (хоча може тривати й до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування після вираження симптомів практично неможливим (зафіксовано лише три науково підтверджених випадки одужання після появи симптомів).
Три періоди хвороби.
I період: період провісників.
Триває 1-3 дні. Супроводжується підвищенням температури до 37,2- 37,3°С, пригніченим станом, безсонням, занепокоєнням хворого. Біль у місці укусу відчувається, навіть якщо рана зарубцювалась.
II період: стадія порушення.
Триває від 4 до 7 днів. Виражається в різко підвищеній чутливості до найменших подразнень органів чуття: яскраве світло, різні звуки, шум викликають судоми м'язів кінцівок. Хворі стають агресивними, буйними, з'являються галюцинації, марення, відчуття страху.
III період: стадія паралічів.
Настає параліч очних м'язів, нижніх кінцівок. Важкі паралітичні розлади дихання викликають смерть. Загальна тривалість хвороби 5-8 днів, зрідка 10-12 днів.
При несвоєчасно проведених щепленнях, які здійснюються після укусу інфікованої тварини, хвороба закінчується смертю.
Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з'являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин. З метою попередження сказу ветеринарною службою ведеться боротьба зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакцинація свійських тварин.
Ознаки захворювання диких тварин.
Головним заходом боротьби проти сказу є профілактика (знищення хворих на сказ тварин, профілактичне щеплення). Профілактичну вакцину проти сказу запропонував Луї Пастер (фр. Louis Pasteur) у 1885 році. З українських авторів першу працю про сказ написав Д.Самойлович. В Україні перші щеплення проти сказу запровадив у 1886 р.. М. Гамалія.
Сьогодення.
Щорічно в Україні реєструється понад 100 тисяч осіб, котрі звернулись у медичні заклади з приводу укусів тваринами, з яких 60% отримують направлення за показниками підозри інфікування сказом.
Фелліноз (хвороба кошачої подряпини, доброякісний лімфоретикульоз) – інфекційне захворювання, що виникає після подряпини, укусу чи тісного контакту з кішками, яке характеризується місцевими змінами, помірно вираженою загальною інтоксикацією, збільшенням лімфатичних вузлів поруч з місцем ушкодження та іншими проявами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Федик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інфекції зовнішніх покровів.“ на сторінці 1. Приємного читання.
