Хімічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.

Безпека життєдіяльності


Отруєння солями важких металів, оксидом вуглецю.


Серед хімічних небезпечних і шкідливих факторів довкілля досить поширеними е важкі метали – ртуть, свинець, цинк, марганець та їхні сполуки. Вони не тільки викликають гострі та хронічні отруєння, але й негативно впливають на спадковий апарат людини, репродуктивну функцію.

Ртуть: в останні десятиріччя у багатьох країнах постала проблема сполук ртуті, як хімічного забруднювача довкілля. Причини – надзвичайно широка сфера застосування ртуті та її сполук у виробництві: виготовлення й експлуатація люмінісцентних ламп, приладобудування, коксохімічні каталізатори; використання контрольно-вимірювальних приладів і пристроїв в лабораторіях, навчальних закладах, лікувальних установах.

Гранично допустима концентрація ртуті у повітрі – 0,0003 мг/м . При кімнатній температурі ртуть легко випаровується, її пари проникають в штукатурку стін, у меблі, паркет. Потрапляючи в кров, ртуть легко з'єднується з білками, порушуючи білковий обмін і перебіг ферментативних процесів, що призводить до глибоких змін в центральній нервовій системі (ЦНС), нирках, серці. При тривалому вдиханні навіть малих доз уражається нервова система, що проявляється головними болями, загальною кволістю, розладами сну і пам'яті. При попаданні в організм великих доз приєднуються нудота, блювання, слюнотеча, болі в животі, кров'янисті проноси, відчуття металевого присмаку в роті. При важких отруєннях розвивається ниркова і печінкова недостатність, гостра серцево-судинна недостатність.

При наданні першої допомоги слід промити шлунок теплою водою із наступним прийманням 1-2 столових ложок активованого вугілля, яєчного білка чи молока.

Для запобігання ураження ртуттю слід не допускати ушкодження медичних та технічних термометрів, люмінісцентних, кварцевих ламп і пристроїв, які містять ртуть. Приміщення, забруднені ртутпо, потрібно терміново механічно та хімічно очистити. Механічне видалення розлитої ртуті здійснюють будь-яким всмоктуючим приладом, наприклад, гумовою грушею із скляним збирачем, заповненою підкисленою водою. Рештки ртуті доцільно зібрати за допомогою лейкопластиру, який прикладається до забрудненої поверхні. Вилита ртуть добре вилучається сумішшю, що складається з однієї вагової частини двоокису марганцю і двох частин 3% соляної кислоти. Цю суміш наносять тонким шаром на забруднену поверхню на 1,3 години, після чого шар із крапельками ртуті видаляють шпателем, потім щіткою, струшуючи у склянку з розчином калію перманганату. Для повного видалення ртуті забруднені місця рекомендується обробити одним із таких розчинів: мильно- содовий (4% розчин мила у 3% водному розчині соди); 0,2% водний розчин калію перманганату, підкислений соляною кислотою (3 мл кислоти на І л розчину); 20% розчин хлорного вапна. Через 2 дні оброблені поверхні ретельно змивають теплою водою з милом, а приміщення провітрюють впродовж кількох днів.

Свинець та його сполуки. Контакт зі свинцем та його сполуками трапляється під час його добування, в типографиях, при малярних роботах, в сільському господарстві – під час використання інсектицидів, у виробництві акумуляторів тощо. Значні території в Україні забруднені свинцем у зв'язку з використанням його під час ліквідації аварії на ЧАЄС. В Україні широко використовується тетраетилсвинець (ТЕС) у виробництві етилованого бензину. Тому можливе отруєння ТЕС в процесі виробництва етилової рідини, під час етилювання бензину, обслуговування нафтобаз та автогаражів.

Допустима концентрація свинцю у бензині – 0,36 г/л. Найчастіше свинець проникає в організм через органи дихання, травний тракт. Потрапляючи в кров, він розноситься по всьому організму, але, переважно, осідає в кістках, звідки при ослабленні організму надходить у кров і зумовлює важкі зміни в нервовій системі.

До ранніх ознак отруєння свинцем належать: поява синювато-сірої смуги по краях ясен передніх зубів, землисто-сіре забарвлення шкіри, збудження, кошмарні сни, страх. При наростанні інтоксикації виникають свинцеві кольки – болі у животі, блювання, закрепи, підвищення артеріального тиску, рідкий пульс, головні болі, зниження пам'яті, ураження периферійної нервової системи – свинцевий поліневрит. Далі приєднуються головокружіння, епілептичні припадки, розлади мови та зору, затьмарення свідомості. Часто уражаються печінка і нирки. При гострому отруєнні ТЕС виникають ниючі головні болі, головокружіння, загальна слабкість, відчуття волосся в роті, повзання комах по тілу, зниження температури тіла і артеріального тиску. У важких випадках з'являються зорові та слухові галюцинації, розлади ходи, можлива смерть.

Перша допомога: промивання шлунку, проносні засоби, очисна клізма.

Важливо дотримуватись правил особистої гігієни: перед харчуванням, палінням – миття рук водою з милом, душ після роботи.

Отруєння чадним газом. Оксид вуглецю – газ без кольору і запаху, легший за повітря. Він присутній в доменних печах, мартенівських, ливарних цехах, у вихлопних газах, тютюновому димі, при опаленні печей, а також в приміщеннях з недостатньою вентиляцією (гаражі, котельні, кабіни тепловозів). Оксид вуглецю з'єднується із залізом гемоглобіну крові, утворюючи карбоксигемоглобін, що призводить до порушення процесу насичення киснем і розвитку кисневого голодування. При концентрації у повітрі 0,1% людина через 2 години втрачає свідомість і помирає, а при концентрації – 0,2% – гине протягом декількох хвилин.

Ознаки отруєння: головні болі, головокружіння, шум у вухах, нудота, блювання, погіршення зору і слуху, різка слабість, втрата свідомості, судоми. Смерть наступає внаслідок паралічу центру дихання.

Перша допомога: винести потерпілого на свіже повітря, розстебнути стискуючий одяг, при зупинці дихання – штучна вентиляція легень.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Федик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хімічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вимоги до знань та вмінь студентів економічного спрямування

  • Теоретичні основи безпеки життєдіяльності: основні поняття та визначення.

  • Види безпеки: основні теоретичні положення.

  • Політична безпека

  • Цікава інформація

  • Соціальні небезпеки: види та характеристики.

  • Залежність від азартних ігор.

  • Біотероризм

  • Ризик як фактор небезпеки: поняття про допустимий ризик.

  • Концепція допустимого ризику

  • Соціально-економічні аспекти, що формують здоров'я людини.

  • Здоровий спосіб життя: складові та загальна характеристика умов його формування.

  • Раціональне харчування: закони та принципи.

  • Оздоровчий біг – як складова здорового способу життя.

  • Соціальні детермінанти формування та збереження репродуктивного здоров'я.

  • Організація, структура та завдання служби планування сім'ї в Україні.

  • Аборт і його наслідки.

  • Планування статевих стосунків: теоретичні основи контрацепції.

  • Вагітність: ознаки, гігієна та поведінка вагітної жінки.

  • Особиста гігієна вагітних

  • Природне середовище та його основні компоненти: основні теоретичні положення.

  • Вплив фізичних небезпечних і шкідливих чинників середовища проживання на організм людини.

  • Іонізуюче випромінювання: основні теоретичні положення.

  • Профілактика радіаційних уражень та їх наслідків

  • Хімічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.
  • Гострі та хронічні отруєння нітратам та нітритами.

  • Отруєння пестицидами та агрохімікатами, що застосовуються в сільському господарстві.

  • Вплив на організм людини забруднювачів повітря приміщень.

  • Наркоманія, токсикоманія: причини виникнення та наслідки.

  • Вплив куріння на організм людини: причини та наслідки.

  • Вплив куріння на організм людини

  • Біологічні-небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.

  • Характеристика основних груп інфекційних захворювань.

  • Інфекції дихальних шляхів.

  • Інфекції зовнішніх покровів.

  • Захворювання, які передаються статевим шляхом: основні теоретичні положення.

  • Інфекційні хвороби крові.

  • Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на людину.

  • Синдром хронічної втоми.

  • Стрес: основні теоретичні положення.

  • Конфлікти: причини їх виникнення та методи розв'язання конфліктних ситуацій.

  • Виробничий, побутовий та дорожньо-транспортний травматизм.

  • Відкриті ушкодження: ознаки та домедична допомога.

  • Дорожньо-транспортний травматизм: причини, ознаки, домедична допомога.

  • Електробезпека.

  • Захист людини від шкідливого впливу електричного струму.

  • Пожежна безпека.

  • Пожежі: причини виникнення та шляхи розповсюдження.

  • Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів

  • Пожежний зв'язок і сигналізація: види та принципи дії.

  • Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини.

  • Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд.

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК