Концепція допустимого ризику

Безпека життєдіяльності

На практиці досягти нульового рівня ризику неможливо. Знехтуваний ризик у теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому, сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятого ризику, сутність якої полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки й техніки.

Говорячи про ризик, слід розділяти ризик, на той, що пов'язаний з виробничою обстановкою – системний ризик і ризик, пов'язаний із станом організму – особистий ризик.

Системний ризик – це ступінь небезпеки виробничої системи, це міра схильності системи до виникнення небезпечних ситуацій. Системний ризик – це властивість системи. Елементами системи є: машини, інструменти, сировина, люди й ін.. Вихід із ладу чи неправильне функціонування одного елемента системи може мати вплив і ускладнювати інші елементи.

Прийнятий (допустимий) ризик – це компроміс між рівнем безпеки й можливостями для її досягнення. Він поєднує в собі технічні, економічні, соціальні й політичні можливості держави.

Величину прийнятного ризику можна визначити використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Потрібно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень. Так, зменшення витрат на охорону навколишнього природного середовища на користь техногенної та соціальної сфер призведе до забруднення атмосфери, води, грунтів, що неминуче вплине на ріст захворювань, погіршення умов проживання, якості харчів. Разом із тим виділення недостатніх коштів на підтримання та розвиток техногенної сфери призведе до використання відсталих технологій, устаткування, зростання рівнів травматизму та професійних захворювань, до загального падіння рівнів виробництва. З іншого боку, зниження витрат у соціальній сфері безпосередньо впливає на життєвий рівень людей та підвищує ризик зубожіння суспільства, його криміналізації.

Запам'ятайте

Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі людини переважно вважається ризик, який дорівнює 10-6 рік. Дуже малим, зневаженим, є індивідуальний ризик загибелі КГ-8 у рік. Максимально прийнятним ризиком для екосистем є такий, при якому може постраждати не більше 5% видів біогеоценозу.

В Україні концепція допустимого ризику розробляється, хоча дехто із науковців її критикує за антигуманний підхід до проблеми безпеки. Проте застосування поняття допустимого ризику дасть можливість підвищувати можливість безпеки техносфери у майбутньому.

Перехід до управління ризиком крім технічних, організаційних, адміністративних методів включає ще й економічні методи – страхування, грошову компенсацію збитків, додаткову платню за ризик та інші.

В основі управління ризиком лежить методика порівняння витрачених коштів та отримання переваг від його зниження. Для управління ризиком використовують такі методи:

інженерний – грунтується на статистиці та розрахунках частоти прояву небезпек;

модельний – базується на основі побудови моделей впливу небезпек на окрему людину, соціальні, професійні групи та ін..;

експертний – за яким імовірність різних подій визначається шляхом оптування спеціалістів-експертів;

соціологічний – базується на опитуванні населення та працівників. В даному випадку ризик можна визначити ретроспективно за результатами аналізу про нещасні випадки, чи перспективно, шляхом врахування об'єктивних та суб'єктивних передумов виникнення його до того як скоїлася подія.

Враховуючи, що забезпечення бажаного ідеалу про абсолютну безпеку не є реальним, на кожний історичний період розвитку технічних систем необхідно визначати оптимальне співвідношення між ризиком та реальними технічними та економічними можливостями держави, що має надзвичайно важливе значення для забезпечення безпеки життєдіяльності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Федик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепція допустимого ризику“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вимоги до знань та вмінь студентів економічного спрямування

  • Теоретичні основи безпеки життєдіяльності: основні поняття та визначення.

  • Види безпеки: основні теоретичні положення.

  • Політична безпека

  • Цікава інформація

  • Соціальні небезпеки: види та характеристики.

  • Залежність від азартних ігор.

  • Біотероризм

  • Ризик як фактор небезпеки: поняття про допустимий ризик.

  • Концепція допустимого ризику
  • Соціально-економічні аспекти, що формують здоров'я людини.

  • Здоровий спосіб життя: складові та загальна характеристика умов його формування.

  • Раціональне харчування: закони та принципи.

  • Оздоровчий біг – як складова здорового способу життя.

  • Соціальні детермінанти формування та збереження репродуктивного здоров'я.

  • Організація, структура та завдання служби планування сім'ї в Україні.

  • Аборт і його наслідки.

  • Планування статевих стосунків: теоретичні основи контрацепції.

  • Вагітність: ознаки, гігієна та поведінка вагітної жінки.

  • Особиста гігієна вагітних

  • Природне середовище та його основні компоненти: основні теоретичні положення.

  • Вплив фізичних небезпечних і шкідливих чинників середовища проживання на організм людини.

  • Іонізуюче випромінювання: основні теоретичні положення.

  • Профілактика радіаційних уражень та їх наслідків

  • Хімічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.

  • Гострі та хронічні отруєння нітратам та нітритами.

  • Отруєння пестицидами та агрохімікатами, що застосовуються в сільському господарстві.

  • Вплив на організм людини забруднювачів повітря приміщень.

  • Наркоманія, токсикоманія: причини виникнення та наслідки.

  • Вплив куріння на організм людини: причини та наслідки.

  • Вплив куріння на організм людини

  • Біологічні-небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.

  • Характеристика основних груп інфекційних захворювань.

  • Інфекції дихальних шляхів.

  • Інфекції зовнішніх покровів.

  • Захворювання, які передаються статевим шляхом: основні теоретичні положення.

  • Інфекційні хвороби крові.

  • Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на людину.

  • Синдром хронічної втоми.

  • Стрес: основні теоретичні положення.

  • Конфлікти: причини їх виникнення та методи розв'язання конфліктних ситуацій.

  • Виробничий, побутовий та дорожньо-транспортний травматизм.

  • Відкриті ушкодження: ознаки та домедична допомога.

  • Дорожньо-транспортний травматизм: причини, ознаки, домедична допомога.

  • Електробезпека.

  • Захист людини від шкідливого впливу електричного струму.

  • Пожежна безпека.

  • Пожежі: причини виникнення та шляхи розповсюдження.

  • Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів

  • Пожежний зв'язок і сигналізація: види та принципи дії.

  • Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини.

  • Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд.

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК