Інфекції зовнішніх покровів.

Безпека життєдіяльності

Вперше фелліноз було діагностовано в США у 1932 році, а описано у дітей у 1950 році Дербе, як хвороба кошачої подряпини. Зараження відбувається через подряпини і укуси кішок, при контакті з сечею, калом, слиною. Передачі ж інфекції від людини до людини не відбувається, а після розвитку хвороби розвивається стійкий імунітет.

Фелліноз зустрічається на всіх континентах і за даними американських дослідників (де за рік реєструється понад 2000 випадків) – це найчастіша причина лімфаденопатій у дітей та підлітків.

Ще донедавна вважалось, що збудник відноситься до роду хламідій (група орнітозів), але зарубіжні науковці довели, що збудником феллінозу є Rochalimala genselas и Afilia felis, що можуть розміщуватись поодиноко чи групами. Ці мікроорганізми були виявлені в регіональних лімфатичних вузлах хворих феллінозом, а також в глибоких лімфатичних вузлах (пара аортальних, мезентеріапьних), у внутрішніх органах (печінці, селезінці, апендиксі, в дванадцятипалій кишці), а у кішки можуть бути представником нормальної мікрофлори порожнини рота.

Збудник спричинює запалення в місці первинного проникнення через пошкоджену шкіру, далі по лімфатичних шляхах досягає найближчого лімфатичного вузла, де також виникає запалення. В подальшому кров'яним руслом збудник розноситься по всьому організму.

Інкубаційний період триває від 3 до 20 днів. Захворювання починається як правило поступово. На місці вже загоївшихся подряпин чи укусу з'являється невелике, при підняте, з червоним обідком, дещо болюча плямка, яка не зудить і через 2-3 дні перетворюється на пухирець, наповнений мутним вмістом. На місці пухирця утворюється невелика виразка чи шкіра, навколо якої декілька тижнів може зберігатись почервоніння. Ураження шкіри часто виглядає як укус комахи і хворого особливо не турбує. Лише після декількох днів (від 7 до 14 після подряпини відбувається збільшення найближчого до неї лімфовузла. На руці – це лімфовузол аксілярної ділянки, ліктьового згину чи шиї; на нозі – це пахвинний чи підколінний лімфатичний вузол. Він збільшується до 3-5 см, у деяких хворих до 10 см, пальпаторно є м'яким та болючим. В цей же час хворого може буртувати біль голови, загальна слабкість, зниження апетиту, біль в м'язах, невелике підвищення температури тіла. Хоча у деяких хворих температура сягає до 38-39°С з невеликими ранково-вечірніми коливаннями та потінням, але як нормалізується через 7-10 днів. В таких випадках лихоманка зазвичай приймає хвилеподібний перебіг. Рідко підвищена температура може спостерігатись протягом 5-6 місяців і довше. А часами хвороба протікає при нормальній температурі тіла. Характерним є збільшення печінки (до 4 см) та селезінки, не виключена біль в животі. Описані випадки з появою висипки (аж до вузлової еритеми). Уражений лімфатичний вузол, досягнувши максимальної величини, повільно розсмоктується, рідше – нагноюється і спорожнюється самостійно з утворенням нориці, яка гоїться декілька тижнів чи навіть місяців.

При попаданні слини в око розвивається його почервоніння, набряк, іноді – вираз кування слизової оболонки. Це супроводжується запаленням лімфатичного вузла перед мочкою вушної мушлі.

Зміни в периферичній крові у всіх хворих проявляються лейкоцитозом, нейтрофільозом з зсувом вліво та збільшеною ШОЕ. Традиційна діагностика хвороби кошачої подряпини базується на наступних критеріях:

• контакт з кішкою і виявлення первинного афекту на місці (сліди подряпини чи укусів)

• регіональний лімфаденіт з тенденцією до нагноєння чи довготривалого перебігу, що розвивається після 1-2 тижнів після подряпин чи укусів кішки. Регіональний лімфатичні вузли помірно болючі при пальпації, їх збільшення утримується тривалий час (інколи до року)

• відсутність лабораторних даних про інші причинилімфаденіта (туберкульоз, лімфогранулематоз, лейкоз, псевдотуберкульоз та інші)

• нерідко збільшення селезінки та печінки

• симптоми інтоксикації і лихоманки при їх наявності зберігаються від 1 до 3 тижнів.

Перебіг феллінозу залежить від важкості ураження регіональних лімфатичних вузлів. В більшості хвороба протікає гладко, хоча можливі рецидиви і (ще рідше) різноманітні ускладнення.

Лікується фелліноз переважно вдома, лише важкі випадки потребують ліжкового режиму та госпіталізації. Дієта повинна відповідати віку хворого та супроводжуватись вживанням великої кількості рідини. Етіотропна терапія добре не розроблена, анти бактеріальні препарати малоефективні. Хоча існує думка про доцільність застосування у важких випадках макролітів, рифампіцину, гентаміцину, ципрофлоксацину. В практиці наведені дані про успішне застосування преднізолону в дозі 20-30 мг/добу впродовж 7-10 днів. Загалом як правило хвороба закінчується самовільним виліковуванням протягом 1-2 місяці. В окремих випадках для зменшення болючості запаленого лімфовузла та запобігання ускладненням проводять його пункцію з видаленням гною. Ізоляція хворого не проводиться, оскільки він не заразний.

Для профілактики захворювання варто обробити місця подряпин і укусів кішки 2% розчином перекису водню, а потім розчином йоду чи спирту. Профілактичні лікування чи ізоляція кішки не проводиться і є неефективною.

Хвороба Ебола (раніше називалася "геморагічна лихоманка Ебола") – гостра вірусна високо контагіозна хвороба, що викликається вірусом Ебола, та характеризується високою летальністю (50-90%). У природі резервуаром вірусу є, головним чином, кажани чи мавпи. Вірус Ебола був вперше виявлений у 1976 році в районі річки Ебола на території теперішньої Демократичної Республіки Конго. Відтоді спалахи цієї хвороби періодично з'являються в ряді африканських країн.

Натепер велика епідемія цієї хвороби спостерігається в Західній Африці (Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Нігерія, Сенегал) із числом захворілих понад З тис.осіб (померло понад 1,5 тис.хворих). Перший хворий заразився від інфікованої тварини. Надалі має місце передача вірусу від людини до людини.

Вірус поширюється в результаті прямого контакту (через пошкоджену шкіру або слизові оболонки) з кров'ю і біологічними рідинами хворої людини (сеча, фекалії, слина, блювота і сперма) або через контаміновані вірусом об'єкти (наприклад, медичні голки, предмети щоденного вжитку). Та ситуація, що склалася в Західній Африці, значною мірою пов'язана з недотриманням правил особистого захисту при догляду за хворими, недостатньою кількістю медичних закладів та медичного персоналу, небажанням населення звертатися за медичною допомогою та дотримуватися відповідних рекомендацій, особливістю обрядів при похованні.

Людина, що була в контакті з хворим, може захворіти на протязі 2-21 дня (часто 8-10 днів). Ознаками захворювання є лихоманка (швидке підвищення температури тіла 38,6°С та вище), сильний головний біль, біль у горлі, м'язові болі, блювання, діарея, біль у животі, можуть спостерігатися кровотечі різної локалізації або гематоми інколи висип на шкірі.

Інфікована людина стає заразною за умови наявності у неї симптомів захворювання. При видужанні, коли зникають симптоми, людина перестає виділяти вірус за виключенням статевого шляху передачі, оскільки вірус може знаходитися у спермі чоловіка протягом 3 місяців (їм рекомендується утримуватися від статевих контактів або використовувати презервативи протягом 3 місяців).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Федик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інфекції зовнішніх покровів.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вимоги до знань та вмінь студентів економічного спрямування

  • Теоретичні основи безпеки життєдіяльності: основні поняття та визначення.

  • Види безпеки: основні теоретичні положення.

  • Політична безпека

  • Цікава інформація

  • Соціальні небезпеки: види та характеристики.

  • Залежність від азартних ігор.

  • Біотероризм

  • Ризик як фактор небезпеки: поняття про допустимий ризик.

  • Концепція допустимого ризику

  • Соціально-економічні аспекти, що формують здоров'я людини.

  • Здоровий спосіб життя: складові та загальна характеристика умов його формування.

  • Раціональне харчування: закони та принципи.

  • Оздоровчий біг – як складова здорового способу життя.

  • Соціальні детермінанти формування та збереження репродуктивного здоров'я.

  • Організація, структура та завдання служби планування сім'ї в Україні.

  • Аборт і його наслідки.

  • Планування статевих стосунків: теоретичні основи контрацепції.

  • Вагітність: ознаки, гігієна та поведінка вагітної жінки.

  • Особиста гігієна вагітних

  • Природне середовище та його основні компоненти: основні теоретичні положення.

  • Вплив фізичних небезпечних і шкідливих чинників середовища проживання на організм людини.

  • Іонізуюче випромінювання: основні теоретичні положення.

  • Профілактика радіаційних уражень та їх наслідків

  • Хімічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.

  • Гострі та хронічні отруєння нітратам та нітритами.

  • Отруєння пестицидами та агрохімікатами, що застосовуються в сільському господарстві.

  • Вплив на організм людини забруднювачів повітря приміщень.

  • Наркоманія, токсикоманія: причини виникнення та наслідки.

  • Вплив куріння на організм людини: причини та наслідки.

  • Вплив куріння на організм людини

  • Біологічні-небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.

  • Характеристика основних груп інфекційних захворювань.

  • Інфекції дихальних шляхів.

  • Інфекції зовнішніх покровів.
  • Захворювання, які передаються статевим шляхом: основні теоретичні положення.

  • Інфекційні хвороби крові.

  • Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на людину.

  • Синдром хронічної втоми.

  • Стрес: основні теоретичні положення.

  • Конфлікти: причини їх виникнення та методи розв'язання конфліктних ситуацій.

  • Виробничий, побутовий та дорожньо-транспортний травматизм.

  • Відкриті ушкодження: ознаки та домедична допомога.

  • Дорожньо-транспортний травматизм: причини, ознаки, домедична допомога.

  • Електробезпека.

  • Захист людини від шкідливого впливу електричного струму.

  • Пожежна безпека.

  • Пожежі: причини виникнення та шляхи розповсюдження.

  • Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів

  • Пожежний зв'язок і сигналізація: види та принципи дії.

  • Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини.

  • Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд.

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК