Численні наукові і популярні видання свідчать, що сьогодні біологічна зброя стала одним із потенційних чинників масового ураження не лише збройних сил, але й передусім цивільного населення.
Зверніть увагу
До країн, що, ймовірно, розробляють біологічну зброю, експерти ООН відносять: Єгипет, Ізраїль, Іран, Ірак, Китай, Лівію, Північну Корею, Росію, США і Тайвань. За даними ФБР, зараз у США нараховується 22 тис. лабораторій, які здатні виробляти біологічну зброю, а у світі – близько 1000 закладів, де зберігаються колекції патогенних бактерій, вірусів та інших
Технології, які залучаються для виготовлення біологічної зброї, широко висвітлюються на сайтах Інтернету та в періодичній літературі. Це ті ж самі способи, що постійно використовуються у фармацевтичній, косметичній, харчовій промисловості та у створенні пестицидів. Устаткування відносно просте й дешеве, що дає можливість налагодити виробництво біологічної зброї в "кустарних" умовах. А це для терористів дуже приваблива ціль...
Центр контролю за хворобами в Атланті (США) згрупував найважливіші хвороботворні для людини мікроорганізми і токсини за факторами ризику для безпеки країни в разі їх використання у терористичній атаці.
Класичні біологічні агенти і засоби їх застосування розглядаються на основі трьох технологічних категорій, з урахуванням цілей терористичного застосування і типів діючих терористичних груп, а саме:
А-група. Найбільший вплив
• 1. хвороби, що можуть легко поширюватися;
• 2. часто смертельні хвороби, що можуть мати значний вплив на суспільне здоров'я;
• 3. хвороби, що можуть спричинити паніку і дезорганізацію країни;
• 4. хвороби, що можуть вимагати спеціальних заходів з боку служби охорони здоров'я;
• 5.чинники ризику: збудники сибірки, чуми, туляремії, натуральної віспи, геморагічних гарячок, ботулотоксин;
• 5.1. можуть застосовуватись в аерозольній формі, для забруднення значних площ.
В-група. Помірний вплив
• 1 .збудники достатньо спроможні для дисемінації;
• 2. хвороби, що спричиняють помірну захворюваність і малу летальність;
• 3. хвороби, що вимагають посилення діагностичних можливостей та епідеміологічного нагляду;
• 4. чинники ризику: збудники бруцельозу, сапу, гарячки Ку, токсин Clostridium perfringens, стафілококовій ентеротоксин, рицин.
С-група. Встановити вплив зазвичай складно
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Федик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біотероризм“ на сторінці 1. Приємного читання.
