Стрес: основні теоретичні положення.

Безпека життєдіяльності

Під впливом ризиків сучасна людина постійно зазнає значних психічних навантажень, що призводить до виникнення стресу. Стрес – це неспецифічна реакція організму на будь-який сильний подразник (Г.Сельє[1]) або сукупність захисних реакцій організму людини, реакція адаптації організму до екстремальних умов. Розрізняють 3 стадії (фази) стресу: стадію тривоги (мобілізаційний стрес), коли мобілізуються захисні сили організму – прискорене виділення гормону адреналіну, збільшення кількості глюкози і гемоглобіну крові, активізація обміну речовин, підвищення AT, прискорення пульсу тощо. При стадії резистентності відбувається пристосування до складної ситуації, підготовлений організм максимально реалізує свої можливості. При сильному і тривалому стресі настає стадія виснаження, яка може закінчитися смертю.

Повне звільнення від стресу, вважав Сельє, означало б смерть. Слабкий стрес є нормальним явищем у житті і потрібним для реалізації нашої повноцінності. Такий стрес називається су стресом. Однак сам стрес, якщо він інтенсивний і довготривалий, може стати пост генетичною основою розвитку захворювань або зумовити смерть. Для повноцінного життя людини потрібні різні ступені стресу. Тому кожна людина повинна ретельно вивчити саму себе і знайти той рівень стресу, при якому вона почувала б себе найбільш комфортно, яку б роботу не виконувала. Є люди, стресостійкі до побутових невдач, але дуже стресореактивні до сімейних проблем та невдач у коханні, інші дуже боляче сприймають невдачі на роботі, ще інші – втрату соціального положення в суспільстві.

Стрес проходить три основні фази розвитку: стрес чекання, власне стрес, після стрес.

Стрес чекання. Г.Сельє трактував як мобілізаційний і такий, що готує організм до напруження, коли включаються захисні механізми. Це хвилювання перед екзаменом, відповідальним виступом, вирішальною розмовою. І чим більше хвилюється людина на цьому етапі, тим слабше її реакція у другій фазі. Сильне напруження симпатико-адреналової системи у першому періоді сприяє надмірному виділенню адреналіну, на другу фазу енергії стає мало і це дає змогу мобілізувати всю енергію для досягнення дати мети. Роль першої фази стресу полягає не тільки в тому, щоб мобілізувати захисні сили організму, але й надати йому у потрібний період енергію для ефективної реакції.

Власне стрес. Підготовлений у першій фазі організм добре переносить і другу фазу, реалізуючи максимум своїх можливостей. Спортсмен досягає ліпших результатів, ніж на тренуванні, студент на екзамені виявляє глибші знання. Проте "висока нота", тобто напруження, не може тривати дуже довго, продовжений стрес може призвести до зриву. Г.Сельє назвав таке явище дістресом. Дістрес, або гіперстрес, швидко виснажує резерви симпатико- адренапової системи, а це призводить до ламання механізмів адаптації.

Післястрес. Викидання адреналіну у кров'яне русло під час відпочинку більше, ніж під час роботи. Студент після екзаменів лягає спати, однак не може заснути або раптом пробуджується і в нього виникає безсоння. Факторів, що спричиняють стан стресу, у цивілізованом світі багато. Вони так часто виникають, що організм людини піддається справжньому "бомбардуванню" тривожними сигналами, а стресова ситуація стає неминучою. Такими факторами є шум, запахи, зміна екологічного стану, перебування на робочому місці, сімейне життя тощо. Оскільки людина більшу частину часу проводить на роботі, то і можливість стресу там значно більша. Від рівня вибагливості людини багато в чому залежить виникнення у неї надзвичайного стресу. Чим більше збігаються наша вибагливість і можливості, тим легше нам бути в злагоді з собою, і тим рідше виникатимуть конфлікти у сім'ї і на роботі, тим менше можливостей для розвитку стресових станів та їхніх шкідливих наслідків, які залежать як від життєвих вимог людини, так і від характеру особистості. Сьогодні доведено, що в осіб до 30 років життєві потреби значно більші, ніж у людей старшого віку, тому стресові стани у них переважають. Рівень життєвих вимог у чоловіків більший, близько 72% ставлять перед собою складні завдання, тому порівняно з жінками чоловіки частіше піддаються стресу (про це свідчить їхня реакція на успіх – після вирішення одного складного завдання вони зразу ж переходять до складнішого).

Велике значення для розвитку стресового стану має поведінка після невдачі. Чоловіки в такому випадку звичайно "спускаються на сходинку нижче", а жінки, навпаки, ставлять перед собою ще складнішу мету. Проте більшій частині чоловіків властива наполегливість при вирішенні тієї або іншої проблеми. Жінки виявляють більшу обережність і передбачливість, проте недооцінюють свої можливості. Поведінка людини у тій чи іншій ситуації тісно пов'язана з можливістю виникнення стресу та його наслідків. Неправильна поведінка найчастіше є причиною шкідливих наслідків стресу, вона зумовлює результати стресу більше, ніж фактори зовнішнього середовища, фізіологічна, біохімічна та генетична причини.

Стресовий стан найчастіше виникає в осіб із сильно розвинутим почуттям лідерства, які безуспішно нав'язують свою волю оточуючим. У людей, які звикли підкорятися, можливість виникнення стресу менша. Звичайно, велике значення має почуття моральної відповідальності за реалізацію мети.

Логічним продовження теорії Сельє стала когнітивна концепція стресу американського психолога Р. Лазаруса, який вважав, що адаптацію до середовища визначають емоції, інтенсивність та силу яких зумовлють когнітивні процеси. На думку Р.Лазаруса, фізіологічний і психологічний стреси відрізняються як за особливостями характеристики діючих стимулів, так і за механізмом розвитку стресу і характером реакції, що виникають як відповідь на вплив.

Вплив стресу та їх характеристика за Р. Лазарусом

Критерій розподілуВид стресу
психологічнийФізіологічний
Характеристика стимулузначущий для особистостібіологічно значимий для організму
Характер впливу стимулубезпосередній або опосередкований впливбезпосередній вплив
Особливості реакцій у відповідьіндивідуальніСтереотипні

В практичній діяльності практичні психологи виокремлюють такі ознаки пресового напруження (за Шеффером):

• 1. неможливість зосередитись на чомусь;

• 2. недто часті помилки в роботі;

• 3. погіршення пам'яті;

• 4. часте виникнення почуття втоми;

• 5. дуже швидке мовлення;

• 6. часті болі (спина, голова, ділянка шлунка);

• 7. підвищена збудливість;

• 8. робота не приносить попереднього задоволення;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Федик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стрес: основні теоретичні положення.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вимоги до знань та вмінь студентів економічного спрямування

  • Теоретичні основи безпеки життєдіяльності: основні поняття та визначення.

  • Види безпеки: основні теоретичні положення.

  • Політична безпека

  • Цікава інформація

  • Соціальні небезпеки: види та характеристики.

  • Залежність від азартних ігор.

  • Біотероризм

  • Ризик як фактор небезпеки: поняття про допустимий ризик.

  • Концепція допустимого ризику

  • Соціально-економічні аспекти, що формують здоров'я людини.

  • Здоровий спосіб життя: складові та загальна характеристика умов його формування.

  • Раціональне харчування: закони та принципи.

  • Оздоровчий біг – як складова здорового способу життя.

  • Соціальні детермінанти формування та збереження репродуктивного здоров'я.

  • Організація, структура та завдання служби планування сім'ї в Україні.

  • Аборт і його наслідки.

  • Планування статевих стосунків: теоретичні основи контрацепції.

  • Вагітність: ознаки, гігієна та поведінка вагітної жінки.

  • Особиста гігієна вагітних

  • Природне середовище та його основні компоненти: основні теоретичні положення.

  • Вплив фізичних небезпечних і шкідливих чинників середовища проживання на організм людини.

  • Іонізуюче випромінювання: основні теоретичні положення.

  • Профілактика радіаційних уражень та їх наслідків

  • Хімічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.

  • Гострі та хронічні отруєння нітратам та нітритами.

  • Отруєння пестицидами та агрохімікатами, що застосовуються в сільському господарстві.

  • Вплив на організм людини забруднювачів повітря приміщень.

  • Наркоманія, токсикоманія: причини виникнення та наслідки.

  • Вплив куріння на організм людини: причини та наслідки.

  • Вплив куріння на організм людини

  • Біологічні-небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.

  • Характеристика основних груп інфекційних захворювань.

  • Інфекції дихальних шляхів.

  • Інфекції зовнішніх покровів.

  • Захворювання, які передаються статевим шляхом: основні теоретичні положення.

  • Інфекційні хвороби крові.

  • Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на людину.

  • Синдром хронічної втоми.

  • Стрес: основні теоретичні положення.
  • Конфлікти: причини їх виникнення та методи розв'язання конфліктних ситуацій.

  • Виробничий, побутовий та дорожньо-транспортний травматизм.

  • Відкриті ушкодження: ознаки та домедична допомога.

  • Дорожньо-транспортний травматизм: причини, ознаки, домедична допомога.

  • Електробезпека.

  • Захист людини від шкідливого впливу електричного струму.

  • Пожежна безпека.

  • Пожежі: причини виникнення та шляхи розповсюдження.

  • Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів

  • Пожежний зв'язок і сигналізація: види та принципи дії.

  • Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини.

  • Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд.

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК