Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, яке викликається дифтерійною паличкою, що утворює сильний екзотоксин. Захворювання супроводиться важкою інтоксикацією, утворенням фібринозних плівок в ділянці вхідних воріт інфекції (зів, гортань, трахея, очі). Джерело інфекції – хворі дифтерією (бактеріоносії). Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом, а також через іграшки, предмети догляду. Захворювання має сезонний характер – пізня осінь, початок зими. Перенесене захворювання залишає слабкий імунітет, в результаті чого можливі повторні захворювання. В ряді випадків після перенесеного захворювання залишається бактеріоносійство.
Інкубаційний період триває 2-10 днів. Найчастіше буває дифтерія зіву. Захворювання розпочинається з підвищення температури, ознобу, болю при ковтанні, головного болю. Слизова зіву гіперемійована, вкрита сіруватими плівками, які важко відділяються від прилеглих тканин. Підщелепні та шийні лімфовузли збільшуються, іноді виникає набряк тканин шиї.
Ускладнення: 3 10-12 дня, а іноді швидше, розвивається парез м'якого піднебіння, через 2 тижні – гострий міокардит, ураження печінки і нирок, в кінці третього тижня – поліневрит з порушенням ковтання.
Профілактика: своєчасна вакцинація і ревакцинація дифтерійним анатоксином.
Грип (grippe, influenza) – гостра вірусна хвороба людини з крапельним механізмом передачі збудника, епідемічним і пандемічним розповсюдженням. Характеризується ураженням дихальних шляхів, вираженою інтоксикацією, гарячкою і помірними катаральними явищами.
Грип та інші гострі респіраторні хвороби (ГРХ) є найпоширенішими хворобами людини. За даними ВООЗ, на них щороку хворіє кожний третій житель планети, на їх долю припадає 75% усіх інфекційних захворювань, а в роки епідемії – до 90%. Грип та інші ГРХ посідають перше місце серед причин тимчасової непрацездатності. Етіологічним чинником ГРХ можуть бути понад 200 різних РНК- і ДНК-вірусів, а також інші мікроорганізми. За етіологією можна виділити 5 основних нозологічних форм: грип, парагрип, респіраторно- синтидіальна, риновірусна, аденовірусна хвороби.
Етіологія. Збудник грипу – пнемотропний вірус, що містить РНК. Залежно від антигенної будови, розрізняють три типи вірусу: А, В і С. Перехресний імунітет вони не спричинюють.
Віруси грипу мало стійкі в довкіллі, швидко гинуть при нагріванні, під впливом сонячного проміння, дезінфекційних розчинів, довше зберігають життєздатність при низьких температурах.
Епідеміологія. Джерелом збудника є людина: здорова особа, наприкінці інкубаційного періоду, хворий протягом усього періоду захворювання (у середньому 5-7 діб) і реконвалесцент (в окремих осіб вірус може зберігатись до 14-15 діб).
Передача збудника здійснюється через повітря що дає змогу вірусу грипу швидко розповсюдитись у континентальному і навіть глобальному масштабі, якщо немає колективного імунітету.
Грип уражає всі вікові групи людей і має сезонність. Максимальна захворюваність припадає на зимову пору. Щорічно хворіє від 10 до 25% населення, а під час великих спалахів – 50% і більше.
Патогенез. Вірус грипу з вдихуваним повітря потрапляє на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів і проникає в циліндричний епітелій, де інтенсивно розмножується. Це зумовлює руйнування і злущення епітелію. Віруси проникають у лімфатичні капіляри і далі в кровоносне русло.
Грип “відкриває двері” вторинній мікрофлорі, що часто призводить до запалення легень, додаткових порожнин носа, середнього вуха, ниркових мисок тощо. Розвивається також імунодефіцитний стан організму, внаслідок чого активізуються супровідні хронічні захворювання -туберкульоз, ревматизм, нефрит.
Тривалість імунітету залежить від типу вірусу. Після грипу, спричиненого вірусом типу А, він зберігається не більше 2 років, типу В – до 3-4 років, а після типу С – протягом усього наступного життя.
Клінічні прояви. Інкубаційний період триває від декількох годин до двох діб. Клінічна симптоматика грипу, викликаного вірусами типів А і В, приблизно однакова. Вірус типу С зумовлює здебільшого легку форму хвороби. Тяжка форма виникає під час епідемій частіше, ніж у міжепідемічний період.
Розрізняють типовий (з наявністю токсикозу і катаральних явищ) та атиповий грип. Останній включає такі форми: блискавична, без температури, без катаральних явищ.
Типовий грип розпочинається раптово: хворого починає морозити, швидко наростає біль голови і підвищується температура тіла. Біль локалізується здебільшого в ділянці лоба, надбрівних дуг, рідше у скронях, з переходом на очні яблука. Незабаром приєднуються біль і ломота в м'язах, крупних суглобах і попереку, відчуття жару. Різко погіршується самопочуття, наростає слабість, драіує яскраве світло, шум. Хворий кволий, сонливий, іноді, навпаки, дещо збуджений і скаржиться на безсоння. При тяжкому перебігу грипу з'являються запаморочення, можливі порушення свідомості, марення і корчі. Усе це свідчить про розвиток сильного токсикозу. Температура тіла швидко досягає високих цифр (38,5-40°С), шкіра вкривається потом.
Хворі відзначають, що їм закладає ніс, дере в горлі, часто чхають. З'являється сухий кашель, який супроводжується дряпанням і болем за грудиною. Часто приєднується осиплість голосу. Трапляються носові кровотечі. У більшості хворих на 2-4-й день кашель стає вологим і турбує рідше. Хвороба перебігає з нежитем або без нього.
Привертають увагу гіперемія і одутливість лиця, блиск очей, помірний кон'юнктивіт, сльозотеча. На губах і ніздрях нерідко з'являються герпетичні висипання. Виділення з носа незначні, у випадку приєднання бактерійної флори стають слизово-гнійними.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Федик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інфекції дихальних шляхів.“ на сторінці 1. Приємного читання.
