Виходячи з логіки життєдіяльності, типології джерел небезпеки й загроз, переліку предметів безпеки розрізняють такі види безпеки, а саме: політична, екологічна, соціальна, військова, технологічна, екологічна, духовна, релігійна, інформаційна, соціокультурна, державна, генетична, продовольча, медична, демографічна, ядерна.
Національна безпека України
Національна безпека будь-якої держави – це системна категорія права, політичної економії та політології, тісно пов'язана з категоріями територіальної єдності й недоторканості, агресії та примусу, економічної незалежності та економічного суверенітету тощо.
При цьому необхідно зауважити, що системоутворюючим елементом, основною складовою поняття "національна безпека" є поняття "нація". Саме з нього випливає розуміння, чому саме безпека є національною, а не державною чи суспільною.
До загроз національній безпеці віднесені наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.
Правову основу у сфері національної безпеки України становлять:
• Конституція України;
• Закони України;
• Укази та розпорядження Президента України;
• постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України;
• відомчі нормативні акти міністерств та відомств;
• міжнародні договори.
Крім того, згідно з чинним законодавством розробляються і затверджуються Президентом України Стратегія національної безпеки України і Воєнна доктрина України, концепції, стратегії і програми, якими визначаються цільові настанови та керівні принципи воєнного будівництва, а також напрями діяльності органів державної влади в конкретній обстановці з метою своєчасного виявлення, відвернення і нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам України. Отже, суб'єктами забезпечення національної безпеки в нашій державі є: Президент України; Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; Рада національної безпеки і оборони України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Національний банк України; суди загальної юрисдикції; Прокуратура України; місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування; Збройні Сили України; Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України; громадяни України та об'єднання громадян.
Національна безпека, як системоутворюючий чинник життєдіяльності суспільства, активно впливає на стан політичної, економічної, інформаційної, духовної та інших складових національної безпеки України. Рівень забезпечення національної безпеки України суттєво впливає на діяльність державних й недержавних інституцій, а також на процеси демократизації суспільства. Таким чином, до об'єктів національної безпеки належить:
• людина і громадяни – їхні конституційні права і свободи;
• суспільство – його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси;
• держава – її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканість.
На сучасному етапі розвитку нашої країни, чинним законодавством України визначені основні реальні та потенційні загрози національній безпеці України. Зокрема, в економічній сфері такими є:
• істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Федик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види безпеки: основні теоретичні положення.“ на сторінці 1. Приємного читання.
