Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

технологічне оброблення, яке прискорює гідроліз ОР. Залежно від ступеня та виду уражених тварин ОР мають місце відповідні відмінності технологічних способів оброблення:

• а) м'ясо від тварин, що лікувались антидотами, переробляють за звичайними технологічними схемами;

• б) м'ясо від тварин, заражених СДОР в легкій формі, витримують до 7 діб при 0°С, а у тяжкій до 14 діб при тій самій температурі піддають тривалому посолу (30діб);

• в) у разі виявлення слідів стійких ОР на поверхні туші після зняття шкіри видаляють ділянки поверхневого шару м'язової та жирової тканини, промивають теплою водою, обробляють розчинами для дегазації. Теплове оброблення - це виварювання у великій кількості води з неодноразовою зміною її, використання слабкого розрідження під час оброблення у вакуум-горизонтальних котлах;

• г) у разі розбирання туш тварин уражені органи дихання і травлення ретельно промивають теплою водою, а грудну і черевну порожнини туші тварини у разі потреби — дегазівними розчинами.

Зараженні стійкими ОР понад 50% поверхні туш, напівтуш та четвертин м'ясо знищують.

Ковбаси, заражені ОР на території експедиції, сушарок, під час транспортування та в інших випадках, можна використовувати для споживання після спеціального оброблення, яке слід проводити не пізніше 2год після зараження. Ковбаси спочатку обробляють розчином перманганату калію, потім знімають оболонку, не доторкуючись при цьому до оголеної поверхні батонів. Батони складають у чисту тару і направляють на теплове оброблення, де ковбаси витримують у воді температурою до 90°С 2-3 год. залежно від товщини батонів. Таке оброблення використовують для варених, а також напівкопчених ковбас з легко знімною оболонкою.

Напівкопчені і сирокопчені ковбаси в натуральній оболонці після оброблення розчином перманганату калію, промивання водою та просушування поверхні батонів, розміщують на 30-40 хв. у воду температурою 50-60°С. Після цього оболонку видаляють, а ковбаси піддають тепловому обробленню у гарячій воді температурою до 8 5 °С протягом 90-120 хв. залежно від розмірів батонів.

М'ясо, заражене парою ОР, дегазують: зрізують ножем ділянки м'яса, що мають підозрілий неприродний колір або консистенцію, та знищують інші забруднення. Після цього м'ясо ретельно обмивають спочатку теплою, а потім холодною водою. Якщо зараженість вище припустимих рівнів, тоді знімають поверхневий шар м'яса завтовшки 1 см і повторно перевіряють на зараженість. Всі зрізи, шматочки м'яса та інші відходи скидають у герметичний посуд, на третину наповнений розчином дегазівних засобів.

Дегазація яловичини, зараженої парою ОР, може проводитися солінням. Спочатку з м'яса зрізують видимі заражені кусочки та промивають водою. Потім півтуші та четвертинки розрубують і куски складають у бочки і чани, заливають розсолом, охолодженим до температури 0-1°С у співвідношенні м'яса і розсолу 1:3. Через 10-12 діб розсіл замінюють; перед тим, як залити свіжий розсіл, м'ясо обмивають водою, з вмістом 1-2% солі. Загальний термін витримування у розсолі не менше 25 діб.

Методи дегазації жирів та масла зводяться до 4 основних груп, кожна з яких має різні способи знезараження: механічні, фізичні, хімічні та фізико-хімічні.

Механічні способи полягають у видаленні зараженої частини продукту від незараженої його маси (для твердих жирів) і "розбавленні" зараженого масла або жиру до гранично припустимих рівнів (у крайньому разі під жорстким контролем медичної служби).

До групи фізичних способів належать термічне оброблення масла та жирів, яке спричиняє термічний розпад ОР. Тривалість оброблення не менше 20 хв. при температурі 200°С. За високих рівнів забруднення цей спосіб малоефективний і використовувати його у виробничих умовах не рекомендується.

До групи хімічних способів знезараження масел і жирів слід віднести гідролітичні - гідратацію, пропарювання гострою парою та промивання гарячою водою; оброблення розчинами лугів.

Лужну рафінацію слід розглядати як найбільш ефективну, бо більшість ОР руйнується під дією лугів до нетоксичних продуктів.

До групи фізико-хімічних способів знезараження масла та жирів слід віднести відгін ОР з парою, при цьому ОР частково гідролізуються, частково відганяються; абсорбційне очищення масел та жирів за допомогою сорбентів. Для знезараження масел і жирів від ОР можуть використовуватися ті самі сорбенти, які використовуються для відбілювання рафінованих масел та жирів (природні та активовані глини і різне активоване вугілля).

Отже, проведення повного циклу харчової рафінації жирів (гідратація, лужна нейтралізація, відбілювання і дезодорація) гарантує повне знезараження масел та жирів від будь-яких ОР.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води
  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості