Розділ 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

Квантифікація (лат. quatum - скільки) - кількісний вираз, вимірювання, що запроваджується для оцінки складних, якісно визначуваних понять.

Небезпеки характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, ймовірністю появи, розмірами зони дії. Потенціал виявляється з кількісної сторони, наприклад рівень шуму, запиленість повітря, напруга електричного струму. Якість відображає його специфічні особливості, що впливають на організм людини, наприклад частотний склад шуму, дисперсність пилу, рід електричного струму.

Застосовуються чисельні, бальні і інші прийоми квантифіка-ції. Мірою небезпеки може виступати і кількість потерпілих.

Іншою мірою небезпеки може бути збиток для навколишнього середовища, який тільки частково може бути виміряний економічно (в основному через витрати на ліквідацію наслідків). Найпоширенішою оцінкою є ризик-ймовірність втрат при діях, пов'язаних з небезпеками.

Таксономія небезпек - класифікація та систематизація явищ, процесів, інформації, об'єктів, які здатні завдати шкоди. Таксономія - слово грецького походження (taxis - розташування по порядку + monos - закон) - визначається, як "теорія класифікації і систематизації складноорганізованих областей діяльності, що мають звичайно ієрархічну будову". Таким чином, таксономія в науці - класифікація і систематизація складних явищ, понять, об'єктів. Оскільки небезпека є поняттям складним, ієрархічним, має багато ознак, тому їх таксономірування виконує важливу роль в опрацюванні наукового погляду в області безпеки діяльності і дозволяє пізнати природу небезпек, дає нові підходи до задач, їх опису, введення кількісних характеристик і управління ними.

Небезпеки класифікують за:

- походженням;

- сферою проявлення;

- локалізацією;

- шкодою

- наслідками;

- часом проявлення;

- структурою;

- характером дії .

Представляється можливим навести приклади таксономій:

- за природою походження: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані;

- виробничі небезпеки: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні, організаційні;

- за місцем локалізації у навколишньому середовищі: атмосфері, гідросферні, літосферні;

- за сферою діяльності людини: побутові, виробничі, спортивні, військові, дорожньо-транспортні тощо;

- за видом збитку, що завдається: соціальний, технічний, економічний, екологічний тощо;