РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО БЕЗПЕКУ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА

Важливою проблемою ергономіки є сумісність людини з машинами, механізмами. Тому основне завдання ергономіки - вивчення зв'язків між елементами системи "Л-М-С", розробка методів сумісності основного її компонента - людини з іншими - середовищами та машинами, технікою.

Виділяють п'ять принципів сумісностей - інформаційна, біофізична, енергетична, просторово-антропометрична, техніко-естетична, забезпечення виконання яких гарантує успішне функціонування всієї системи - "Л-М-С". Завдання ергономіки - забезпечити створення такої інформаційної моделі, яка б відбивала всі характеристики машини, потрібні в даний момент і в той же час дозволяла б оператору безпомилково приймати і переробляти інформацію, не перевантажуючи його увагу і пам'ять. Інакше кажучи, інформаційна модель повинна відповідати психофізіологічним можливостям людини.

Інформаційна сумісність вимагає певної кількості знань у людини-оператора про умови праці, її технологічні характеристики, особливості. Важливими тут є різні позначки, знаки, які сприяють безпечній роботі. Низький рівень інформативності завжди сприяє виникненню небезпек, надзвичайних ситуацій. Знання - це сила.

Біофізична сумісність вимагає створення такого навколишнього середовища, яке б забезпечило точність рухів для досягнення певної швидкості праці, прийнятну працездатність і нормальний, безпечний фізіологічний стан людини-оператора.

Енергетична сумісність вимагає узгодження оптимальних фізичних можливостей оператора при управлінні механізмами, машинами з їх технічними параметрами. Витрати енергії людини повинні бути мінімальними для отримання необхідного, безпечного результату. При цьому необхідно враховувати потужність машини, швидкість та достатню точність рухів людини.

Просторово-антропометрична сумісність вимагає урахування відповідності розмірів тіла людини до розмірів машини, можливості огляду зовнішнього простору, зручності пози оператора в процесі роботи.

Техніко-естетична сумісність полягає в забезпеченні морального, естетичного задоволення людини від спілкування з машиною, від процесу праці. Праця, в будь-якій сфері діяльності, повинна приносити задоволеність, а не втомлюваність та виснаженість, погіршення здоров'я, каліцтво, передчасне старіння, смерть. Технічна естетика використовує досягнення теорії і практики художнього конструювання, покликана втілити найкращі умови праці, побуту і відпочинку людей у створюваному ними предметному світі.

Все це спрямовано на створення найоптимальніших умов праці та їх поліпшення. Охорона здоров'я людини в трудовому процесі в будь-якій сфері діяльності покликана усунути або зменшити впливи небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища на працівника.

Отже, основне завдання ергономіки - забезпечення ефективної взаємодії людини і техніки, щоб перейти від техніки безпеки до безпечної техніки, яку ми використовуємо як у виробничій, так і побутовій сферах. Це один з основних напрямків ергономіки.

Цьому слугують проектування та виготовлення роботів і маніпуляторів, для яких характерні велика сталість в роботі, забезпечення найбільшої ефективності праці та найменшої стомлюваності працівника-оператора.

В даний час достатньо повно розроблені і затверджені у вигляді державних стандартів (ДСТУ, ГОСТи), державних національних актів охорони праці (ДНАОП), міжнародних (ISO) нормативів з обмеження шкідливих і небезпечних фізичних і хімічних чинників виробничого середовища, під яким слід розуміти не тільки промислове, сільськогосподарське, а й будь-яке інше - природне, побутове, соціальне.

Питання

1. Охарактеризуйте основне завдання ергономіки та її принципи безпеки.

2. Що таке сумісність елементів в ергономічній системі?

3. Скільки видів сумісностей людини з машиною Ви знаєте?

4. Охарактеризуйте основні завдання та напрямки ергономіки.

2.4. Ергономіка та безпека людини

Порівняно нещодавно з'явилися та інтенсивно розвиваються нові наукові напрямки вивчення діяльності людини - наука про безпеку праці, ергономіка, які вивчають проблеми взаємного пристосування людини і техніки. При цьому перевагу потрібно надавати людині. Такий принцип одержав назву антропоцентризма (людина в центрі), в якому важливими є умови праці. У трудовому процесі людина вступає у взаємодію з предметами, знаряддями праці, іншими людьми. На робітників впливають різноманітні параметри виробничої обстановки, в якій відбувається трудовий процес.

Важливою проблемою у системі "Людина-Машина" (Л-М) є розподіл функцій між людиною-оператором і технічним засобом -машиною та класифікація їх функцій. Стрункої класифікації системи "Л-М" ще не побудовано, але виділяють 5 основних класів систем, де людина виступає в різних іпостасях.

Перший - людина безпосередньо є елементом технологічного процесу - наприклад оператор автоматизованих ліній.