РОЗДІЛ 10. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Національна рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Національну раду з питань безпеки. Вона розробляє та здійснює заходи щодо створення цілісної системи державного управління охороною життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про вдосконалення цієї системи; організує і забезпечує контроль за виконанням законодавчих актів і рішень Уряду України.

Рада сприяє впровадженню в життя Національної програми з безпечної життєдіяльності та законів, пов'язаних з реалізацією державної політики з питань безпечної життєдіяльності населення. Вона подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення законодавства з цих питань та координує діяльність центральних і місцевих органів державної виконавчої влади в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму.

Цей орган організує перевірки діяльності центральних і місцевих органів державної виконавчої влади і заслуховує на своїх засіданнях або засіданнях бюро Національної ради звіти керівників з питань, що входять до її компетенції. Її представники беруть участь у міжнародному співробітництві, сприяючи вивченню, узагальненню і поширенню досвіду у галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, вирішує питання контролю за виконанням укладених договорів і угод у цій галузі.

Рішення Національної ради та її бюро, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Крім центральних державних органів управління та нагляду за станом безпеки важливе місце займають місцеві органи - обласні, міські, на виробничих об'єктах, які повинні контролювати стан безпеки, охорони праці на кожному підприємстві.

Важливу роботу виконують державні інспектори, які проводять обстеження стану підприємств, фіксують порушення нормативних актів з охорони праці, призупиняють роботу виробництв та об'єктів, на яких виникала пряма загроза здоров'ю, життю працюючих. Велику роль відіграють експертно-технічні центри, які займаються технічною експертизою стану обладнання, промислових об'єктів.

Важливе значення має робота з перегляду нормативно правових актів щодо державної експертизи проектної документації з питань охорони праці, здоров'я робітників, експертизи екологічного стану підприємств, місць їх розташування.

Враховуючи багаторівневість та багатоаспектність системи управління безпекою життєдіяльності, необхідно використовувати методи програмно-цільового та програмно-орієнтовного управління, тобто враховувати специфічні особливості кожної конкретної ситуації, місцевості, об'єкта.

Програмно-цільовий метод вимагає участі структур, які відносяться до різних відомств у рішенні системних задач, орієнтуючи всю систему управління безпекою життєдіяльності на кінцеву ціль - безпечна життєдіяльність всього суспільства.

Проблемно-орієнтовний метод акцентує увагу на прийняття профілактичних заходів, які б попереджували виникнення кризових ситуацій. Разом узяті ці два методи обумовлюють необхідність проведення робіт за двома напрямками. Перший - зумовлює необхідність загальних розробок концептуально-методологічних основ забезпечення безпеки життєдіяльності на державному рівні. Другий - потребує конкретних розробок, які б забезпечили управління безпекою на інших, нижчих рівнях - місцевому, локальному, об'єктному.