РОЗДІЛ 5. ЛЮДИНА - ОСНОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕРГОНОМІКИ

5. Які психічні якості притаманні тільки людині та яке їх значення в діяльності людини?

5.4. Аналізатори - сигналізатори небезпек

Це біологічні утворення, тісно пов'язані з нервовою системою і призначені для збору інформації із зовнішнього світу і від внутрішніх органів. Аналізатор - це сукупність анатомічних структур, результатом роботи яких є виникнення нервових (електричних) потенціалів у певній частині кори головного мозку, де формується відчуття. Основні зони коркових представників аналізаторів схематично представлені на рисунку.

Для кожного аналізатора характерна певна чутливість до сили дії подразника (I)- диференціальна межа. Це величина, на яку мусить змінитися сила дії подразника (ΔІ), щоб відбулася певна реакція на його дію. Диференціальна межа (2) виражається формулою: Z=ΔІ/І. Величина чутливості рецептора певного аналізатора змінюється повільніше, ніж сила подразника відповідно до закону Вебера-Фехнера: Е=КlgZ+С, де: Е - інтенсивність чутливості, Z - інтенсивність дії подразника, К та С - константи. З цього закону випливає, що при певному, досить великому значенні сили дії подразника інтенсивність чутливості аналізатора не зростає. Якість сприйняття дії подразника залежить від швидкості збільшення його сили.

Зоровий аналізатор - периферійний відділ - око, найважливіша ділянка якого - сітківка (зображена зліва). Це ніби частина мозку, винесена на периферію і призначена для аналізу зорової інформації. Клітини райдужки ока за структурою близькі до клітин мозку - це модифіковані нейрони. Кожна група цих клітин нервовими закінченнями сполучена з певними ділянками (зонами) кори головного мозку, до яких надходить інформація про стан внутрішніх органів. Під впливом нервових імпульсів ділянки райдужки змінюють колір - з'являються більш світлі або темні плями різноманітної форми. На цьому заснований один із сучасних методів ранньої діагностики захворювань - іридодіагностика, за яким по змінам ділянок райдужки визначають початок захворювань внутрішніх органів.

На функції ока впливають умови освітленості - сила і яскравість світла, стабільність світлового потоку, контрастність фона, розміри розрізнення об'єктів. Відхилення від норм призводить до погіршення роботи зорового аналізатора, до появи головної болі, погіршенню загального самопочуття. При організації будь-якої діяльності слід враховувати впливи кольорів на людину. Так, червоний колір збільшує артеріальний тиск, частоту пульсу та дихання, збуджує людину. В перші 15-20 хвилин підвищується працездатність на 20-25%, яка потім різко знижується до 50%. Негативна дія червоного кольору зберігається на протязі двох годин. Синій колір знижує артеріальний тиск, зменшує частоту пульсу та дихання, створює відчуття холоду, заспокоює і підвищує працездатність. Жовтий та фіолетовий кольори активно впливають на психічні якості людини: жовтий - діє заспокійливо, не впливаючи на працездатність. Фіолетовий пригнічує, викликає роздратування. Зелений - позитивно впливає на стан кольоро- та світлочутливість очей. Цей колір порушує діяльність вестибулярного апарату і тому не слід використовувати зелений колір на всіх видах транспорту, там де є стан крутіння, обертання. Ці особливості слід враховувати при створенні інтер'єра виробничих та побутових приміщень, оформлені кольоро-світлового фона робочого місця, робочої зони, організації систем сигналізації та систем управління.

Слуховий аналізатор, у вивчення якого найбільший внесок зробив Гельмгольц. За допомогою цього аналізатора людина сприймає 10-15% інформації. Людина сприймає звуки з частотою від 16 до 20000 Гц, собака - до 35000, кішка - до 70000 Гц, кажани, дельфіни чують в ультразвуковому діапазоні.. Звуки певної частоти мають здатність активізувати функції різних центрів підкоркових центрів мозку. Тому існує поняття "функціональна музика". Так, звуки із частотою 4-5 Гц сприяє засинанню, маршова музика (переважають частоти 17-23 Гц) активізує центри гніву, ярості, агресії. Отже, за допомогою музики можна підтримувати певний психічний стан, впливати на свідомість людини.

Шкіряний аналізатор - це складний, комплексний орган, що містить різноманітні рецептори, а значить органи відчуттів: тактильні -доторку, тиску (барорецептори), теплові (терморецептори), холодові (криорецептори), больові (біля 100 на кожному кв. мм).

Нюховий аналізатор- спеціальні клітини в кількості 60 млн, розташованих у циліндричних виростах цитоплазми верхнього носового ходу. Нервовий імпульс виникає тут при прямому контакті речовини з ними шляхом адсорбції, тобто при поглинанні молекул. Запах речовини - результат хімічної взаємодії ферментів із пахучою речовиною після чого формується нервовий імпульс.

Смакова рецепція - здійснюється кінчиком язика та його кореня, бічною та задньою поверхнями ньоба, задньою стороною глотки і надгортанника за допомогою так званих смакових цибулин, що містять 9-10 рецепторних клітин, які розрізняють кисле і солодке, гірке і солоне.

Питання

1. Що таке аналізатор, його загальна будова, види, функції?

2. Охарактеризуйте будову і роботу найбільш значимих аналізаторі.

3. Як впливають кольори на людину?

5.5. Система травлення - система енергозабезпечення

Основне її призначення - видобування тепла за рахунок хімічних реакцій в процесах перетворення компонентів їжі - жирів, білків, вуглеводів. Велике значення при цьому має ротова порожнина, де їжа подрібнюється (чим дрібніше, тим краще вона засвоюється) і починає перетворюватися під впливом ферментів слини, яка ще й знезаражує їжу, ротову порожнину. За добу виділяється біля 1,5 літра слини і якщо вона не потрапляє до ротової порожнини, наприклад через спазмування, в її протоках утворюються великі фосфатні камені. Про це сигналізує ранковий наліт на язиці різного кольору і густини. Наліт білого кольору вказує на розлади у роботі шлунку, сірого - підшлункової залози, жовтого - жовчовивідних шляхів. Інтенсивне слиновиділення на подушку у сні вказує на глистну інвазію, особливо у дітей, дисбактеріоз кишечника.

Велике значення має лімфо-гортанне кільце, яке є бар'єром для проникнення інфекції в глибину організму. Саме тут його клітини знешкоджують мікроорганізми з утворенням гною, особливо при інфекційних хворобах - грип, ангіна. Невеликий біль у горлі, при ковтанні їжі, закладання вух, періодичний нежить свідчать про негаразди із цим органом. Через це горло набрякає і створюються умови для розмноження бактерій, вірусів, розвитку запальних процесів, що сприяє виникненню назофарингіту, фарингольного риніту, тонзиліту, гострих респіраторних захворювань. Їх симптомами є нежить, набряки слизової оболонки носа, збільшення мигдалин, затруднене дихання, болі при ковтанні, підвищена температура. Все це сприяє зсуву кислотно-лужної рівноваги крові в кислу сторону, що стає причиною дисфункцій в організмі - від психічних до соматичних.

Нижче горла, на рівні 6-го шийного хребця починається стравохід, який закінчується на рівні 9-го хребця. Важливим місцем є звуження стравоходу на рівні 6-го хребця. Саме тут можуть виникати дискомфортні стани - затруджене ковтання, дертя, покашлювання та серцебиття при їжі. Ці симптоми вказують на необхідність перевірити функцію щитовидної залози, аорти, місце біфуркації, тобто розділення трахеї, стан лівого бронха, серця.

Важливим органом є шлунок, де відбуваються основні процеси травлення - ферментативне розщеплення їжі, утворення амінокислот, з яких організм будує свої тканини. При недостатній кислотності розщеплення неповне - починаються шкідливі процеси гниття в товстому кишечнику. Через це тут утворюються отруйні речовини: індол - сприяє розладам у роботі шлунку, сепсису, субфебрильній температурі та індикан - сприяє розвитку гастриту із зниженою кислотністю, зменшує ферментативну активність підшлункової залози. Це призводить до утворення отруйних речовин - аміак, крезол, скатол, фенол, ефіри сірчистих сполук. Якщо кислотний вміст шлунку потрапляє в цибулину 12-палої кишки, то тут розвивається запалення, виникає ерозія, виразка і ракові захворювання. А саме тут продовжуються процеси розщеплення - білків, вуглеводів та жирів.

В тонкому кишечнику довжиною 6,5-8 метрів починаються процеси всмоктування. Тут міститься власний лімфатичний апарат - пеєрові бляшки, які іноді запалюються і тоді це діагностують як гострий апендицит - висока температура, нежить, біль у животі, що найбільше характерно для дітей. Далі залишкові речовини потрапляють у товстий (довжина біля 2 метрів), де на протязі 12-18 годин всмоктуються вода, солі і за допомогою 400 видів бактерій синтезуються вітаміни, амінокислоти, ензими, гормони. Наприклад, кишкова паличка синтезує 9 вітамінів -В1, В2, В6, В12, К, біотін, пантотенову, нікотинову, фолієву кислоти.