Для проведення розрахунків з нерезидентами за умови відсутності власних обігових коштів суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть використовувати кредити в іноземній валюті. Як правило, при одержанні кредиту оформляється застава, якою може виступати майно підприємства. Отриманню кредиту передує оформлення кредитного договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти[1].
Тобто за кредитним договором сплачують:
• основну заборгованість;
• відсотки за користування позиковими коштами.
При отриманні кредиту в іноземній валюті виникають курсові різниці, оскільки кредиторська заборгованість – монетарна стаття. Курсові різниці визначають:
• на кінець звітного періоду, виходячи із залишку заборгованості, як різницю між вартістю валюти на кінець звітного періоду та початок звітного періоду або дату надходження кредитних коштів (залежно від того, яка подія сталася пізніше);
• на дату погашення заборгованості, виходячи із суми погашення, як різницю між вартістю перерахованої валюти та її вартості на початок звітного періоду або на дату надходження кредитних коштів (залежно від того, яка подія сталася пізніше).
Таким чином, при отриманні кредиту перерахунку підлягає заборгованість за ним (у т. ч. нараховані, але не виплачені на дату звітного періоду відсотки). Перерахунок курсових різниць проводять на кінець звітного періоду та на дату погашення кредиту, використовуючи курс НБУ на відповідну дату (рис. 9.4).
Рис. 9.4. Схема розрахунку курсових різниць за кредитом в іноземній валюті
Кредитні кошти відображають за курсом НБУ на дату надходження валюти на рахунок, але сума зобов'язань залишається постійною.
Курсові різниці відображають у складі інших доходів (субрахунок 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці") і витрат (субрахунок 974 "Втрати від неопераційної курсової різниці").
Тобто для цілей оподаткування податком на прибуток до складу доходів та витрат включаються доходи і витрати у вигляді курсових різниць, отриманих від перерахунку заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.
Для обліку кредитів, отриманих підприємством в іноземній валюті на термін більше одного року, призначено субрахунки 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті", 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті". Коли ж цей термін менше одного року, облік заборгованості за кредитами ведуть на субрахунках 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті", 604 "Відстрочені короткострокові кредити в іноземній валюті", 606 "Прострочені позики в іноземній валюті". До кожного з цих субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки в розрізі банків та отриманих кредитів за цільовим призначенням: придбання машин та обладнання, придбання сировини, товарів тощо.
Нараховані відсотки відображаються за кредитом субрахунка 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками" у кореспонденції з дебетом рахунка 951 "Відсотки за кредит".
Приклад. ТОВ "ВЕСНА" отримало наприкінці 2013 року кредит на 5 років у сумі 40 000 дол. США під 10% річних. Курс НБУ – 10,4 грн. за 1 дол. США. Відсотки за кредитним договором нараховують першого числа кожного кварталу. Строк оплати – 10 днів із дати нарахування. Основну суму кредиту погашають до 15 числа останнього місяця кварталу. Щоквартальний платіж (за основною заборгованістю) – 2 500 дол. США. 30 грудня 2013 року на купівлю обладнання витрачено 40 000 дол. СІНА. Курс НБУ – 10,50 грн. за 1 дол. США.
Таблиця 9.6
Відображення в обліку операцій з одержання та погашення кредиту в іноземній валюті
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік зовнішньоекономічної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік кредитних операцій“ на сторінці 1. Приємного читання.
