Серед орендних операцій найбільше поширення в міжнародній торговій практиці одержали лізингові операції. Порядок здійснення лізингових операцій регулюється нормами Закону України "Про фінансовий лізинг".
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на певний строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі)[1]. Після закінчення терміну дії контракту лізингоодержувач може повернути об'єкт оренди лізингодавцю чи купити його за кінцевою вартістю.
У Господарському кодексі України лізинг трактується як господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів[2].
Суб'єкти лізингу згідно із Законом України "Про фінансовий лізинг" зображені на рис. 8.7.
Таким чином, у лізинговій операції беруть участь: – орендодавець (лізингодавець);
• орендар (лізингоодержувач);
• продавець, постачальник.
Лізинг визнається міжнародним за умови, коли лізингова компанія та орендатор, лізингова компанія і постачальник чи всі три учасники операції знаходяться в різних країнах. Відповідно, міжнародний лізинг – лізингова діяльність, в якій беруть участь лізингові компанії та суб'єкти господарювання будь-яких двох і більше іноземних держав[3].
Рис. 8.7. Суб'єкти лізингу
Необхідно зауважити, що лізингові операції в зовнішньоекономічній діяльності мають як переваги, так і недоліки.
До переваг лізингу для лізингоодержувача можна віднести: – одночасне вирішення питань як придбання обладнання, так і фінансування цієї операції;
• сприятливе співвідношення для підприємця між власною та запозиченою частинами функціонуючого капіталу;
• створення поля для оперативного реагування на ринкові зміни завдяки можливості оренди додаткового обладнання і нових технологій;
• сталість лізингових платежів, які не залежать від індексу цін.
Інвестиційними перевагами лізингу є такі:
• компанії чи підприємству легше одержати майно в лізинг, ніж позику для його купівлі, оскільки об'єкт лізингу виступає як застава;
• лізинг не потребує значної частки власних коштів, як при наданні кредиту банком, адже банківський кредит зазвичай на дається під 75 – 80% вартості придбаного майна, а лізинг забезпечує 100% вартості операції й значно прискорює оборот;
• інвестування у формі майна на відміну від грошового кредитування знижує ризик неповернення коштів, оскільки лізингодавець зберігає права власності на майно;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік зовнішньоекономічної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік лізингових операцій“ на сторінці 1. Приємного читання.
