У зовнішньоекономічних відносинах нерідко здійснюються операції щодо експорту чи імпорту товарів на умовах комісії, тобто товар продається комісіонером (консигнантом), залишаючись власністю комітента (консигнанта). При цьому комісіонер отримує певну винагороду.
За нормами Митного кодексу такі операції відбуваються у режимі митного складу.
Митний склад – це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності[1].
Таким чином, застосування режиму митного складу найчастіше використовують посередники у випадках, коли нерезидент дає такі товари на реалізацію на митній території України за договором консигнації або комісії, оскільки товари на реалізації у режимі митного складу можна поміщати партіями в режим імпорту і сплачувати митні платежі в міру їх продажу покупцям.
Визначення механізму зарахування операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами консигнації, та визначення терміну "консигнаційна операція" регулюється Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 р., № 1409.
Отже, консигнаційні операції – це операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу (строку дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту[2].
Товари, які ввозяться на митну територію України згідно з договорами консигнації, у зв'язку з відсутністю на території України консигнаційних складів розмішуються на митних складах у режимі митного складу. Діяльність митних складів на території України регулюється Порядком надання складським об'єктам статусу "митний склад" та позбавлення такого статусу, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України 16.07.2012 р., № 835.
Митний склад – це відповідним чином облаштовані складське приміщення, резервуар, холодильна чи морозильна камера, критий чи відкритий майданчик, призначені для зберігання товарів під митним контролем. Митний склад може бути закритого або відкритого типу (рис. 8.3).
Рис. 8.3. Класифікація митних складів
Митний склад відкритого типу – це склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа. Митний склад закритого типу – це склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу. Декларування товарів на митних складах закритого типу здійснює власник складу, який і несе відповідальність за сплату всіх митних платежів. Декларування товарів при їхньому випуску з митного складу відкритого типу може як власник складу, так і власник
Розділ 8
219
товару. При цьому відповідальність за сплату всіх належних митних платежів несе особа, що здійснює декларування товарів.
Для того, щоб помістити товари у митний режим митного складу на митницю, необхідно подати такі документи: митну декларацію, товарно-транспортний документ; документ, у якому зазначена вартість товарів (рахунок, інвойс).
У консигнаційних операціях беруть участь:
• консигнант (комітент) – принципал, яка віддає агенту (консигнатору, комісіонеру) свої товари на консигнацію (комісію) для реалізації за кордоном;
• консигнатор (комісіонер) – особа, яка одержує від консигнанта (комітента) товари і надалі продає їх від свого імені за винагороду.
Суб'єкти консигнаційних операцій зображені на рис. 8.4.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік зовнішньоекономічної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік комісійних (консигнаційних) операцій з нерезидентами“ на сторінці 1. Приємного читання.
