Загальні вимоги щодо обліку валютних коштів
У сфері зовнішньоекономічної діяльності розрахунки, як правило, здійснюються у грошовій формі з використанням іноземної валюти.
Іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу[1]. Тобто під поняттям "іноземна валюта" розуміється як власне іноземна валюта, так і банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах[2].
Валютні операції – це операції, які пов'язані з: – переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
• використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;
• ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей[2].
Порядок відображення операцій в іноземній валюті в бухгалтерському обліку визначений нормами П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів".
Згідно з П(С)БО 21 операція в іноземній валюті – це господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка спричиняє проведення розрахунків в іноземній валюті.
Одним з основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, який зумовлює особливий порядок обліку операцій в іноземній валюті, є принцип єдиного грошового вимірника.
Принцип єдиного грошового вимірника – це принцип, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій ОДИНИЦІ[4].
Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь- яких вимог та зобов'язань. Отже, принцип єдиного грошового вимірника обумовлює перерахунок всіх операцій, відображених в іноземній валюті, в єдиний грошовий вимірник – гривню.
Для перерахунку використовується валютний курс – встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни[5].
При здійсненні операцій в іноземній валюті виникає необхідність первісного визнання активів, капіталу, зобов'язань, доходів та витрат.
Первісне визнання валютної операції здійснюється на дату:
• визнання одержаних активів, у тому числі іноземної валюти, дебіторської заборгованості;
• визнання зобов'язань (кредиторської заборгованості);
• визнання власного капіталу;
• визнання доходів і витрат.
Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції у разі, якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік зовнішньоекономічної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОБЛІК ВАЛЮТНИХ КОШТІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.
