Згідно з Податковим кодексом України, фінансовим лізингом є господарська операція, яка здійснюється фізичною або юридичною особою та передбачає передачу орендарю майна, що є основним засобом, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків і винагород, пов'язаних із правом користування і володіння об'єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо договір лізингу містить одну з таких умов:
• об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75% його первісної вартості, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії договору лізингу або у момент його закінчення за ціною, визначеною у такому договорі;
• балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії такого договору становить не більше 25% первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу на початок строку дії лізингового договору;
• сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або вище неї;
• майно, яке передається у фінансовий лізинг, виготовлене на замовлення лізингоотримувача (орендаря) і після закінчення дії лізингового договору не може бути використане іншими особами, крім лізингоотримувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик[1].
Оподаткування операцій лізингу (оренди) згідно з Податковим кодексом здійснюється в такому порядку:
• передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих приміщень;
• передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такої передачі перебувало у складі основних засобів орендодавця, прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об'єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними статтею 146 Податкового кодексу для їх продажу, а орендар включає вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до складу основних засобів з метою амортизації за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача[2].
При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
У разі, якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, то така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є не сплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення.
База обкладення ПДВ із постачання лізингодавцем в оперативний лізинг майна у ЗЕД залежить від місця постачання послуг лізингу. Послуги з надання нерезидентом в оперативний або фінансовий лізинг нерухомого майна, яке розташоване:
• в Україні, є об'єктом обкладення ПДВ за ставкою 20%;
• за межами України, не є об'єктом обкладення ПДВ.
Послуги з надання нерезидентом в оперативний або фінансовий лізинг рухомого майна (за винятком транспортних засобів і банківських сейфів), які надаються:
• резидентові, є об'єктом обкладення ПДВ за ставкою 20%;
• нерезиденту, який не має постійного представництва в Україні, не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Місце постачання послуг з надання в оренду (лізинг) транспортних засобів визначається в загальному порядку згідно з Податковим кодексом – за місцем реєстрації постачальника. Таким чином, послуги з надання в оперативний або фінансовий лізинг транспортних засобів нерезидентом, який не має постійного представництва в Україні, не є об'єктом оподаткування ПДВ[2].
Базою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій постачання майна у фінансовий лізинг є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік зовнішньоекономічної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оподаткування лізингових операцій“ на сторінці 1. Приємного читання.
