Облік операцій при розрахунках акредитивом
Одним із засобів забезпечення надійності та безпечності розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності є акредитиви. За своєю формою акредитиви поділяються на грошові та документарні, проте при здійсненні розрахунків за експортними та імпортними операціями застосовуються документарні акредитиви.
Розрахунки з використанням документарного акредитиву суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють відповідно до Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів (УПДА)[1] та Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій з документарних акредитивів у розрахунках за зовнішньоекономічними операціями[2].
Під акредитивом розуміють угоду, незалежно від її назви або означення, за якою банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій клієнта (наказодавця акредитиву) або від свого імені:
• повинен провести платіж третій особі або її представнику (бенефіціару) чи повинен оплатити або акцептувати переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром;
• дає повноваження іншому банку здійснити платіж, оплатити або акцептувати переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром;
• дає повноваження негоціювати (придбати або врахувати) іншому банку – проти передбачених документів, якщо дотримано строки й умови акредитиву.
Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, акредитив – договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитиву) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитиву, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара[3] або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж[4]. При здійсненні операції з акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюється платіж), а не з товарами чи іншими видами зобов'язань.
Виходячи із визначення акредитиву, його економічна сутність полягає у тому, що платіж за основним договором на користь продавця товарів (робіт, послуг) здійснює не безпосередньо покупець, а уповноважений ним банк-емітент акредитиву, який потім уже розраховується з покупцем товарів (робіт, послуг). Тобто за акредитивом зобов'язується сплатити зазначену в ньому грошову суму на користь продавця не покупець, а його банк. При цьому продавець має гарантію того, що він у повному обсязі отримає належні йому кошти.
Акредитив є загальноприйнятою й досить розповсюдженою в діловій практиці формою здійснення розрахунків. Найчастіше розрахунки за допомогою акредитивів застосовуються в угодах між контрагентами, які тільки починають співробітництво та ще не встигли пересвідчитися в надійності іншої сторони; у тих випадках, коли є сумніви щодо платоспроможності покупця чи здатності продавця поставити товари (виконати роботи), а також для фінансування великих проектів, замовлень.
Акредитив дає низку переваг як платнику, так і одержувачу коштів:
• платник одержує можливість уникнути попередньої оплати й здійснити оплату після фактичного відвантаження на його адресу товарів (надання результатів робіт, послуг), що належним чином підтверджено документально;
• платник має можливість залучити банківський кредит для оплати за акредитивом;
• документи, на підставі яких буде здійснена оплата, перевіряються банківськими фахівцями;
• одержувач має гарантії банку щодо своєчасної та повної оплати.
При здійсненні розрахунків за договорами в іноземній валюті особи можуть застосовувати всі види акредитивів, передбачені УПДА або іншими міжнародними документами, які регулюють розрахунки акредитивами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою з урахуванням міжнародної банківської практики й особливостей, визначених Положенням Національного банку України[5], які не суперечать законодавству України.
Акредитиви класифікують за такими ознаками (рис. 9.1):
Рис. 9.1. Класифікація акредитивів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік зовнішньоекономічної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ТА КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ“ на сторінці 1. Приємного читання.
