• характер аудиту;
• період, за який буде проводитись аудит.
Чітке визначення завдань сприятиме якісному плануванню роботи і допоможе аудиторам сконцентруватися на очікуваних результатах.
Важливим також є те, що завдання аудиторської перевірки, основні її характеристики, обсяги діяльності та обов'язки щодо проведення перевірки, повинні бути чітко сформульованими у письмовій формі та доведені до бюджетної установи. Крім того, необхідно враховувати такі фактори, як вартість, рівень доручення, питання незалежності тощо.
Залежно від цілей фінансового аудиту можна використовувати:
• метод безпосередньої перевірки операцій щодо правильності їх виконання відповідно до поставлених завдань (тестування на суттєвість);
• метод системного підходу – тобто оцінка різних систем об'єкта, що перевіряється (тестування на відповідність).
Метод безпосередньої перевірки застосовується в таких випадках:
• коли є можливість протягом часу, передбаченого для аудиту, здійснити перевірку значної частини операцій або залишків по рахунках;
• коли витрати складаються з незначної кількості великих за вартістю операцій;
• коли аудитор вважає, що цілі аудиту можуть бути досягнуті шляхом проведення детальних перевірок операцій та залишків і, таким чином, не бачить особливої необхідності в оцінці діяльності систем управління і контролю, що діють в установі, яка перевіряється.
Метод системного підходу має такі етапи реалізації:
• 1. Визначення, всебічне вивчення, оцінка дієвості системи і відповідних засобів внутрішнього контролю та оцінка того, наскільки аудитор може покластися на ці засоби.
• 2. Тестування роботи засобів контролю з метою визначення ефективності їх функціонування протягом відповідного періоду.
• 3. Оцінка результатів тестування засобів контролю з метою визначення рівня їх надійності.
Вибір методу для здійснення аудиту залежить від характеру та складності аудиторської перевірки, вартості ресурсів, необхідних для одержання достатніх відповідних аудиторських доказів. При виборі методу необхідно взяти до уваги такі фактори:
• у випадку, якщо об'єкт перевірки географічно розосереджений, і відповідно розосереджена система управління та її основні елементи, або якщо з ряду інших причин важко перевірити функціонування цих елементів, використання методу системного підходу може бути недоцільним, з огляду на існуючі ресурси;
• у випадку, якщо результати попередньої оцінки надійності системи внутрішнього контролю свідчать, що система не працює на належному рівні, аудитор не може покладатися на неї. У такому випадку необхідно застосувати метод безпосередньої перевірки, незважаючи на відповідні затрати.
Державний фінансовий аудит повинен мати визначену структуру та схему проведення, що можна відобразити у формі моделі із визначенням: етапів процесу аудиту; завдань, необхідних для виконання на кожному етапі; порядку виконання різних завдань; методів та прийомів, які використовуються для виконання кожного завдання.
Модель процесу державного фінансового аудиту складається з трьох основних етапів, кожен з яких містить певні стадії (рис. 1.10), які складаються з відповідних процедур (рис. 1.11).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма“ на сторінці 7. Приємного читання.
