Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм

Державний фінансовий аудит

Однією з ключових ідей реформування бюджетного процесу в Україні, що здійснюється нині, є комплексне впровадження бюджетування, орієнтованого на результат.

Термін "бюджетування за результатами" (performance budgeting) запозичений з англомовної літератури. В українській мові синонімами цього терміну є "бюджетування, орієнтоване на результат" і "програмно-цільове бюджетування".

Цей метод управління бюджетними витратами передбачає таку побудову бюджетного процесу, при якій планування і витрачання бюджетних коштів здійснюється на основі інформації про результати діяльності структурних одиниць бюджетного сектору – органів влади і одержувачів бюджетних коштів (тобто про надані ними бюджетні послуги).

Загалом бюджетування за результатами можна визначити як систему формування і виконання бюджету, яка відображає взаємозв'язок між бюджетними витратами і очікуваною віддачею від цих витрат, здобутими результатами (наданими бюджетними послугами) з їх соціальною та економічною ефективністю і результативністю.

Для того, щоб цілі діяльності і здійснені в її процесі витрати були взаємопов'язані, необхідно використовувати такий інструмент, який дозволить це зробити. Таким інструментом є програма – намічена на певний період робота з визначенням її цілей, змісту, обсягу, методів, послідовності, строків виконання і відповідно обсягів фінансування. Поняття "програма" може розрізнятись залежно від місця і цілі застосування, але наявність програми є необхідною умовою впровадження програмно-цільового бюджетування. Програмно-цільовий формат бюджету найбільш повно відображає взаємозв'язок між цілями і завданнями, ресурсами, заходами, результатами, тобто якнайкраще відповідає завданням програмно-цільового бюджетування. Однією з переваг програмно- цільового бюджетування є те, що воно являє собою гнучкий і ефективний інструмент прийняття рішень про розподіл бюджетних ресурсів між галузями, бюджетоодержувачами, підрозділами установ. Програмно-цільовий формат бюджету дає можливість застосування конкурентних принципів розподілу бюджетних ресурсів між програмами на основі формалізованої оцінки їх результативності та обгрунтованості.

Принцип бюджетування за результатами реалізується шляхом впровадження в бюджетний процес відповідних процедур і правил, а саме:

• орієнтування діяльності органів влади, інших організацій суспільного сектору на досягнення конкретних результатів;

• встановлення та вимірювання взаємозв'язку між витраченими бюджетними ресурсами і отриманими результатами, оцінка альтернативних способів досягнення заданих результатів;

• здійснення аналізу причин, які дозволили (або не дозволили) отримати ті чи інші результати;

• формулювання висновку про ефективність бюджетних витрат на основі даного аналізу;

• прийняття рішення про збереження або зміни обсягів фінансування, заходи щодо підвищення ефективності бюджетних витрат з метою досягнення заданих результатів.

Наведений перелік свідчить, що в рамках бюджетування за результатами діяльність всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів слід орієнтувати на досягнення конкретних результатів. Відповідно при формуванні бюджетних замовлень їм необхідно обгрунтовувати обсяг і структуру своїх потреб у коштах, визначаючи:

• стратегічні цілі своєї діяльності, які повинні бути узгоджені зі стратегією уряду на довгострокову і середньострокову перспективу;

• тактичні завдання, шляхом вирішення яких реалізуються стратегічні цілі і які, своєю чергою, спрямовані на досягнення значущих для суспільства результатів;

• програми, спрямовані на надання послуг певного обсягу та якості і забезпечення вирішення тактичних завдань.

Важливим моментом моделі програмно-цільового бюджетування є те, що пов'язання результатів і витрат на їх досягнення слід забезпечити на всіх етапах бюджетного процесу – складання, затвердження, виконання бюджету, складання звітності і контролю за виконанням бюджету.

Для моделі програмно-цільового бюджетування характерна менша деталізація витрат при плануванні. В основі її не просто правильне витрачання бюджетних ресурсів, а досягнення запланованих результатів діяльності.

Модель програмно-цільового бюджетування створює необхідні для цього умови: надає органам влади певну свободу дій щодо розпорядження бюджетними ресурсами; знижує ступінь детальності планування бюджетних витрат; розширює часовий горизонт планового періоду.

Перевагами даної моделі є те, що вона дозволяє:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма

  • Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту

  • Розділ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм
  • Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ

  • Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки

  • Аудит державного адміністрування

  • Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

  • Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України

  • Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів

  • Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів

  • Розділ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Впровадження результатів державного фінансового аудиту в управлінні