Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма

Державний фінансовий аудит

Державний аудит має на меті виявлення шляхом збору доказів та надання оцінки:

• 1) відступів від прийнятих стандартів обліку;

• 2) порушення принципів обліку;

• 3) порушення законності;

• 4) неефективності використання трудових, фінансових, матеріальних та інших ресурсів (одним з основних принципів, на якому тримається бюджетна система України, – це принцип ефективності. Під ефективністю Бюджетний кодекс розуміє таке: "при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів");

• 5) нерезультативності діяльності (результативність визначається як ступінь досягнення цілей і співвідношення запланованих результатів діяльності до фактичних);

• 6) неекономічність фінансового управління (економічність визначається як мінімізація витрат, здійснюваних при тій чи іншій діяльності із збереженням якості результату).

Досягнення перших трьох цілей, відповідно до класифікації, що визначена INTOSAI, входять до завдань державного фінансового аудиту, останні три – до аудиту ефективності.

Державний фінансовий аудит включає:

• аудит фінансових систем та/або операцій, з метою оцінки їх відповідності існуючим законодавчим та нормативним актам;

• підтвердження змісту та порядку подання фінансової звітності державними відомствами, що включає в себе перевірку та оцінку фінансової документації та фінансової звітності, в разі необхідності, підготовку висновків про фінансові звіти;

• аудит правомірності та доцільності адміністративних рішень, що приймаються організацією – об'єктом перевірки;

• аналіз звітності з будь-яких питань, що стосуються аудиту або є його наслідком, і які підлягають висвітленню.

Державний фінансовий аудит, таким чином, містить в собі елементи аудиту фінансової звітності та аудиту відповідності законодавству.

Аудит фінансової звітності виконується для визначення того, чи узгоджується фінансова звітність (тобто інформація, що перевіряється та піддається кількісній оцінці) з певними критеріями та чітко відображає реальний фінансовий стан. Звичайно критеріями є загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку, хоча можуть бути й інші критерії, властиві бухгалтерського обліку господарської системи, що перевіряється. Аудит фінансової звітності базується на тому припущенні, що вона буде використана різними групами користувачів для різних цілей. Цей аудит є зовнішнім аудитом (незалежний аудитор виконує завдання з надання впевненості та представляє аудиторський висновок).

Аудит відповідності повинен визначити, чи дотримується установа тих конкретних правил, регулятивів, законів тощо, які впливають на результати її діяльності або звіти. Такий аудит проводиться з метою встановлення: чи подається фінансова інформація згідно з встановленими або заявленими вимогами; чи дотримується установа конкретних фінансових вимог; чи організована і впроваджена для належного контролю система внутрішнього контролю за фінансовою звітністю та забезпеченням збереження активів, яку, згідно з чинним законодавством, зобов'язаний створити керівник установи з метою попередження фінансових порушень; чи здійснюється оцінка якості контролю, запровадженого головним розпорядником. Результати аудиту відповідності звичайно повідомляються адміністрації установи, тому його можуть виконувати внутрішні аудитори. В окремих випадках, коли вимоги до такого аудиту встановлені чинним законодавством, його виконують зовнішні аудитори.

Таким чином, усі аудиторські перевірки мають чітко визначену мету, що стосується одного виду або чітко окресленої групи видів діяльності, програм чи установ, які є об'єктом аудиту.

Завдання аудиту – це проведення окремої і чітко визначеної роботи, результатом якої є підготовка звіту. Кожне завдання аудиту повинне мати чітко визначений ряд цілей, стосуватися однієї або чітко визначеної групи діяльності, програм або установ, що підлягають перевірці. Отже, при визначенні завдань необхідно взяти до уваги таке:

• характер діяльності та повноваження установи – розпорядника бюджетних коштів, або функцій, що підлягають аудиту;

• діяльність у рамках цих функцій;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма
  • Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту

  • Розділ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм

  • Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ

  • Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки

  • Аудит державного адміністрування

  • Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

  • Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України

  • Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів

  • Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів

  • Розділ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Впровадження результатів державного фінансового аудиту в управлінні