Економічний аналіз належить до розрахунково-аналітичних методів фінансового контролю. Досягнення мети аналізу забезпечує дослідження причин і наслідків виявлених відхилень та порушень у процесі формування доходів і витрачання бюджетних коштів.
У практиці західних держав виділяють три групи моделей аналізу, які можна застосовувати для оцінки доцільності використання бюджетних коштів: моделі за змістом, економічні моделі, професійні моделі. Моделі за змістом включають модель оцінювання досягнення цілі. Така модель передбачає оцінку лише по суті, тобто змісту, продукту та впливу програми і не враховує вартості програми та організації її виконання. За такою моделлю можна оцінювати програми уряду, місцевого самоврядування, громадських об'єднань. Недоліком моделі оцінювання досягнення цілі є значні витрати бюджетних коштів, часу, людських зусиль.
Основною характеристикою економічних моделей є врахування вартості. Проектуючи діяльність приватного бізнесу, де основним критерієм діяльності є прибуток, а максимізація прибутку – нормою успішності, на діяльність державного сектору, можна стверджувати, що максимізація продуктивності, яка обчислюється як співвідношення між продуктом і вхідними ресурсами, є нормою ефективної діяльності державних органів.
Для характеристики фактичної продуктивності державної установи використовують прийоми порівняння з минулою діяльністю, з подібними вітчизняними та закордонними закладами.
Однією з найвагоміших економічних моделей є модель ефективності, яку вимірюють двома способами: "витрати-вигоди" або "витрати-результативність". При здійсненні аналізу способом "витрати-вигоди" вхідні ресурси програми та її результати вимірюються у грошових одиницях, способом "витрати-результативність" – у грошових одиницях, а результати – через фактичний вплив. За допомогою аналізу витрат-вигод порівнюють витрати на здійснення альтернативних варіантів та вигоди від їх впровадження. Це досить суворий підхід, що вимагає здійснення кількісної оцінки всіх витрат та вигод в єдиному грошовому вимірі, що дає змогу встановити, чи перевищують грошові вигоди від будь-якого альтернативного варіанта витрати на його здійснення, а також, яка альтернатива має краще співвідношення витрат і вигод. До недоліків аналізу витрат та вигод належить те, що багато вигод не можна оцінити у грошовому вимірі, а також від часового аспекту витрат та вигод.
Застосування моделі ефективності передбачає обов'язкове виявлення й оцінку ефекту з обов'язковим урахуванням витрат, що відсутнє в моделях оцінювання досягнення цілі.
Недоліком моделей оцінювання продуктивності та ефективності є те, що вони дають лише часткову уяву про виконання програми, оскільки не враховують низку вимог до діяльності державного сектору. Такими вимогами можуть бути процедурна справедливість, представництво, цінності спільної участі і правила публічності.
Суть професійних моделей полягає в тому, що представники професії оцінюють діяльність інших представників саме цієї професії на підставі власних професійних критеріїв та стандартів якості діяльності.
Для оцінки доцільності використання бюджетних коштів використовують методи оцінювання, серед яких – SWOT-аналіз. Використання цього методу у процесі аудиту виконання програм здійснюється на етапі збору та аналізу даних, а також при формуванні пакету пропозицій.
SWOT-аналіз – це методичний прийом аналізу сильних та слабких сторін предмета, процесу чи явища, а також можливостей і загроз його позитивного розвитку. Його застосовують для оцінювання середньострокових (4—6 років), щорічних і довгострокових (10- 15 років) програм економічного та соціального розвитку держави і регіонів.
Для того, щоб провести SWOT-аналіз, необхідно правильно визначити внутрішні (сильні і слабкі сторони програми) та зовнішні фактори (можливості та загрози), оцінити їх важливість і порівняти. SWOT-аналіз має такі складові:
• 1. Сильні сторони — це внутрішні можливості чи ресурс організації, які можуть сформувати конкурентну перевагу.
• 2. Слабкі сторони – це види діяльності, ресурси, які використовуються неефективно.
• 3. Можливості – це нагоди, які можна використати для досягнення поставлених цілей.
• 4. Загрози – процеси чи явища, що перешкоджають досягненню поставлених цілей.
SWOT-аналіз спрямований на визначення (у загальних рисах) стратегічних напрямів розвитку. Сильні та слабкі сторони, можливості і загрози позиціонують на полях матриці SWOT-аналізу. Кожне поле цієї матриці має певні позначення:
• 1. Поле С і М – поєднання сильних сторін і можливостей.
• 2. Поле Сл і М – поєднання слабких сторін і можливостей.
• 3. Поле С і З — поєднання сильних сторін і загроз.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів“ на сторінці 1. Приємного читання.
