• органи місцевого самоврядування;
• суб'єкти господарювання державного сектору економіки, а також суб'єкти господарювання приватної та комунальної форм власності, що отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
У зв'язку з цим, головною відмінністю між досліджуваними формами контролю залишається мета їх проведення. Це чітко прослідковується за тими об'єктами, де може бути проведене й інспектування, й державний фінансовий аудит (табл. 1.3, 1.4).
Таблиця 1.3
Порівняльний аналіз ревізії та державного фінансового аудиту бюджетних установ
| Ревізія кошторису | Державний фінансовий аудит бюджетної установи |
| Мета | |
| Виявлення фактів порушень законодавства з фінансових питань та через ініціювання передбачених законодавством заходів сприяти дотриманню законності та економності в процесі складання і затвердження кошторису, витрачання бюджетних коштів, використання інших активів, їх збереження, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності | Запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності |
| Завдання | |
| 1. Дослідження стану усунення недоліків і порушень, виявлених попередніми перевірками.; 2. Перевірка правильності складання та затвердження кошторису, внесення до нього змін. Загальний стан виконання кошторису.; 3. Дослідження правильності відображення в обліку ведення касових операцій, розрахунків з підзвітними особами, в тому числі щодо видатків на відрядження.; 4. Дослідження операцій на реєстраційних рахунках, відкритих в органах казначейства, та на рахунках в установах банків.; 5. Перевірка дотримання штатної дисципліни. Оплата праці працівників та нарахування на заробітну плату; операцій з виплати допомог, стипендій та інших виплат, стану розрахункової дисципліни (обсяги, характер, строки і причини утворення, достовірність дебіторської та кредиторської заборгованості), стану виконання господарських угод.; 6. Перевірка застосування процедур при закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти.; 7. Перевірка повноти оприбуткування, стану збереження та використання придбаних (безкоштовно отриманих) нематеріальних активів, основних засобів, інших необоротних активів та товарно-матеріальних цінностей.; 8. Дослідження оплати транспортних послуг та утримання транспортних засобів, проведених витрат на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт; 9. Перевірка оплати комунальних послуг, видатків на виконання програм (заходів) у сфері досліджень і розробок, утворення та використання власних надходжень бюджетних установ.; 10. Перевірка складання фінансової звітності та її достовірність | Сприяння бюджетній установі у забезпеченні: · правильності ведення бухгалтерського обліку; законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна; складанні достовірної фінансової звітності; організації дієвого внутрішнього фінансового контролю |
Таблиця 1.4
Порівняльний аналіз ревізії та державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання державного та комунальної форми власності
| Ревізія | Державний фінансовий аудит |
| Мета | |
| Оцінка рівня дотримання підприємством законності використання і збереження державних фінансових ресурсів та активів | Оцінка ефективності і законності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю об'єкта аудиту |
| Завдання | |
| 1. Дослідження відповідності фактичної діяльності підприємства передбаченій Статутом та іншими регуляторними актами (ліцензіями, сертифікатами, квотами, дозволами тощо).; 2. Перевірка правильності складання та стан виконання фінансових планів, відповідність положень наказу про облікову політику підприємства вимогам чинного законодавства.; 3. Перевірка повноти, достовірності і правильності визначення доходів від усіх видів діяльності, достовірності та законності здійснених витрат, законність операцій з власним та залученим капіталом, цільового використання підприємством бюджетних коштів (за наявністю), правильності визначення фінансових результатів. | 1. Проведення оцінки рівня управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту, яка полягає у забезпеченні: • дотримання вимог законодавства, актів і рішень органів управління та об'єкта аудиту; • досягнення визначених цілей та завдань або набуття кращого досвіду діяльності інших суб'єктів господарювання з виконання показників економічності, продуктивності і результативності; • достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності; • збереження активів. |
| 4. Перевірка стану збереження державного майна.; 5. Перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності | 2. Виявлення факторів ризику, а також джерел і резервів для підвищення ефективності управління фінансово- господарською діяльністю об'єкта аудиту.; 3. Підготовка обґрунтованих пропозицій для підвищення ефективності управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту, усунення наявних порушень, проблем і недоліків та запобігання їм у подальшому |
Отже, основні відмінності ревізій та видів державного фінансового аудиту, згідно з табл. 1.3, 1.4 полягають у тому, що за наслідками проведення державного фінансового аудиту встановлюється законність та ефективність. Відповідно проведення ревізії забезпечує встановлення дотримання нормативно-правових актів, можливі порушення, винних осіб з метою відшкодування завданих збитків державі. Питання ефективності є ключовим питанням державного фінансового аудиту. Ця теза свідчить, що в державному фінансовому аудиті застосовуються аналітичні процедури встановлення рівня ефективності.
Зокрема, за даними Рахункової палати України, у 2007 р. 46% порушень у використанні бюджетних коштів визнані як їх неефективне використання, проте законне. Такі порушення, а також неефективне використання фінансових ресурсів, під час проведення ревізії не встановлюються. Акцент у контрольному заході ставиться на законність. Отже, використання бюджетних коштів може бути законним, однак неефективним. Ця ситуація доводить доцільність проведення державного фінансового аудиту.
Логіка визначення мети державного фінансового аудиту та визначення мети проведення його окремих видів має бути тотожною. Адже, якщо мета є відмінною, то постає питання обгрунтованості віднесення окремого виду до групи контрольних заходів, які належить до державного фінансового аудиту. Порівняльний аналіз сутності та мети як державного фінансового аудиту, так і окремих його видів (рис. 1.6) виявляє, що основним критерієм контролю є ефективність функціонування, використання, витрачання об'єкта контролю.
Рис. 1.6. Сутність та мета державного фінансового аудиту як форми державного фінансового контролю, а також його окремих видів
З метою усунення невідповідностей щодо критеріїв проведення окремих видів державного фінансового аудиту доцільно внести уточнення та доповнити критерієм законності витрачання бюджетних коштів, а не лише ефективності, адже ефективно не завжди законно. Проте основним критерієм державного фінансового аудиту є ефективність.
Отже, підбиваючи підсумки дослідження доцільності та обгрунтованості впровадження у практику державного фінансового контролю такої форми його проведення, як державний фінансовий аудит, слід зазначити, що "назріла необхідність змінити підходи або навіть ідеологію, філософію державного фінансового контролю. Якщо
головною метою державного фінансового контролю донині було недопущення порушень чинного законодавства, то тепер сюди додається недопущення неефективного господарювання. Це, відповідно, вимагає застосування додаткового інструментарію контролю, зокрема державного аудиту. Тому поряд з традиційною ревізією в практику контролюючих органів була запроваджена така форма контролю, як державний фінансовий аудит фінансово-господарської діяльності. Це принципово нова форма контролю є новою в Україні, тому існує проблема її правового, нормативного та методологічного забезпечення"[26].
З одного боку вважається, що аудит фінансово-господарської діяльності є формою поточного контролю, оскільки, відповідно до Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ[27] він спрямований на запобігання фінансовим правопорушенням, тобто має забезпечити попередження фінансових правопорушень передусім шляхом оперативного контролю ризикових господарських операцій. Якщо дотримуватись цієї концепції, то в методиці здійснення аудиту слід передбачити механізми, за допомогою яких з'явиться можливість своєчасно попереджати фінансові порушення.
З іншого боку, існує думка, що аудит фінансово-господарської діяльності є формою наступного контролю, який забезпечує не стільки попередження, скільки повне усунення або мінімізацію наслідків допущених порушень. За цією концепцією, необхідно відмовитись від твердження, що такий контроль є нефіскальним, тому що кожний факт допущеного порушення обов'язково має розглядатися на предмет притягнення винних осіб до відповідальності.
Переваги запровадження державного фінансового аудиту найбільше прослідковуються на прикладі його застосування у межах проведення фінансового контролю бюджетних ресурсів. Слід погодитися з думкою, викладеною у праці[28], що застосування
фінансово-господарського аудиту в управлінні бюджетними ресурсами дозволяє реалізувати системний підхід до проведення контролю, коли на першому етапі його проведення застосовується попередній контроль, і дається загальна оцінка діяльності розпорядника бюджетних коштів. На другому етапі шляхом поточного контролю державним аудитором досліджується виконання господарських операцій щодо розподілу і використання бюджетних ресурсів. Заключний (ретроспективний) контроль проводиться на третьому етапі, коли досліджується і підтверджується достовірність фінансової звітності.
Саме поєднання трьох видів фінансового контролю бюджетних ресурсів у процесі аудиту надає йому переваги перед традиційною ревізією, в процесі якої досліджуються виконані у минулому господарські операції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма“ на сторінці 4. Приємного читання.
