Розділ «Тема 5. Методика проведення рахунковою палатою України аудиту ефективності використання держаних коштів»

- аналіз повинен підтримувати аудиторські спостереження/відомості;

- повинна забезпечуватися основа для дискусії та контраргументів. Один з основних елементів аналізу доказів/фактів - "методика

вибірки". Застосування вибірки необхідне для збереження коштів і часу у процесі обробки великої кількості трансакцій та концентрації на найважливіших питаннях.

Вибірка базується на таких положеннях.

1. Вибірка репрезентує загальну сукупність, і відповідно аудиторські спостереження/відомості поширюються на всю сукупність.

2. Вибірка є непов'язаною, і кожний елемент сукупності має однакові можливості потрапити у вибірку.

Висновки за результатами вибірки можуть відрізнятися від висновків за результатами аналізу всього масиву інформації, що називають "ризиком вибірки".

Розрізняють статистичні і нестатистичні методи вибірки.

Обрання певного числа трансакцій (близько 20 %) на основі власного досвіду аудитора без статистичного інструментарію та наукового обґрунтування називають "поверховою вибіркою" (judgmental sampling).

Статистичні методи вибірки не заміщують судження аудитора, а допомагають йому визначити рівень ризику вибірки, що безпосередньо пов'язано із розміром вибірки.

Слід виділити такі основні шляхи одержання вибірки:

1) проста випадкова вибірка;

2) нашарована випадкова вибірка ;

3) систематична/інтервальна вибірка;

4) блочна/кластерна вибірка ;

5) імовірно-пропорційна вибірка ;

6) багатоступенева вибірка.

Після завершення вибірки детально досліджуються обрані трансакції.

Важливий етап у фазі виконання аудиту ефективності діяльності - аналіз причинно-наслідкових зв'язків. Як відомо, причина передує наслідкам. При цьому до типових помилок (хибних шляхів) такого аналізу відносять:

1) ігнорування загальної причини, що має таку загальну структуру: А і В гармонійно пов'язані, тож робиться висновок, що А є причиною В (але не береться третя загальна причина, яка є очевидною);