Розділ «2.6. Розрахунок та облік амортизації автотранспортних засобів»

- інші витрати прямого характеру.

Накопичення даних проводять у відкритих відповідних аналітичних рахунках за видами ремонтів (поточний, капітальний) та в розрізі інвентарних об'єктів ремонту (наприклад, вантажний автомобіль № 22-54, цех № 1 тощо).

По закінченні ремонту конкретного об'єкта накопичені витрати списують з кредиту рахунка 23 у дебет рахунків 91,92,93. Такий запис проводять на підставі первинного документа, який фіксує факт закінчення ремонту і здачу його результатів. На практиці застосовують, як правило, форми акта виконаних ремонтних робіт. Для набуття статусу податкового документа такий акт повинен відповідати вимогам статті 9 закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо первинних документів. У декларації з податку на прибуток витрати, що стосуються закінчених ремонтів, можуть бути відображені в тому звітному періоді, в якому складено документ, що підтверджує понесені (здійснені) витрати.

Витрати з поліпшень. Виходячи з того, що в податковому обліку і декларації суми закінчених ремонтів та поліпшень в обсязі, що перевищує 10% ліміту, відображаються в складі інших витрат, також важливо визначити джерело інформації для складання декларації. Оскільки витрати з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції об'єктів носять капітальний характер і приводять до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів, у бухгалтерському обліку такі витрати накопичують, як правило, на рахунку 15 "Капітальні інвестиції". Діючим планом рахунків не передбачено окремого субрахунка для накопичення зазначених витрат. Тому з метою оподаткування доцільно відкрити додатковий субрахунок 156 "Витрати з поліпшень основних засобів".

За дебетом такого субрахунка проводиться накопичення понесених витрат капітального характеру в розрізі інвентарних об'єктів, які можуть виступати окремими аналітичними рахунками (наприклад, автобус "Богдан" № 32-46 тощо). По кожному об'єкту поліпшень у дебеті аналітичного рахунка субрахунка 156 фіксуються витрати за статтями, які фактично мали місце в звітному періоді: нарахована заробітна плата робітникам (будівельники, ремонтники) (кредит рахунка 66); нарахування соціальних внесків на заробітну плату (кредит рахунка 65); списані будівельні і ремонтні матеріали і запчастини (кредит рахунка 20) та інші прямі витрати.

На капітальні роботи складається, як правило, кошторис. Це документ, у якому розраховують планові показники ремонтно-відновлювальних або капітальних робіт. Показники кошторису є орієнтиром для показників обліку щодо найменування статей витрат та їхнього планового (кошторисного) розміру. Особливо це стосується робіт будівельного профілю. Проте питання обов'язковості (не обов'язковості) складання кошторисів вирішує кожний платник податку самостійно відповідно до вимог діючого законодавства з питань будівництва, реконструкції, модернізації об'єктів рухомості та нерухомості. У будь-якому випадку до заліку з метою оподаткування приймаються фактично понесені витрати платником податку у звітних періодах року відповідно до оформлених первинних документів.

Кодексом не заборонено віднесення усієї суми витрат з ремонтів і модернізацій до первісної вартості об'єкта з наступною його амортизацією. За такого підходу на поточні витрати відноситься менше затрат і об' єкт оподаткування збільшується.

Методи нарахування амортизації. Амортизація основних засобів у податковому обліку нараховується із застосуванням тих самих методів, що рекомендовані в ПСБО 7 "Основні засоби": прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого. Конкретний метод амортизації для кожної з груп визначається наказом про облікову політику підприємства з метою складання фінансової звітності та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Амортизація нематеріальних активів. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням тих самих методів, що й по основних засобах. Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним із об'єктів, що входить до складу окремої групи.

Операції щодо продажу об'єктів. В операціях продажу або відчуження об'єктів у податковому обліку до оподатковуваного доходу включається сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою (залишковою) вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів, тобто сума прибутку. А сума перевищення балансової вартості над доходами, тобто сума збитку від такого продажу або іншого відчуження, включається до витрат платника податку. Аналогічна схема обліку з цих операцій застосовується і в фінансовому обліку (див. п. 2.4 цього розділу).

Доход від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче від звичайної ціни такого об'єкта (активу). У фінансовому обліку застосовується не звичайна, а фактична ціна продажу, яка може бути вища, або нижча від звичайної ціни.

Ліквідація основних засобів. Окремо відображають у податковому обліку амортизацію в разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їхня частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації. Зокрема, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням суми накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів.

Наприклад, списано з балансу автобус первісною вартістю 150 000 грн, залишкова вартість - 20 000 грн, вартість, яка амортизується, - 140 000 грн, накопичена амортизація - 130 000 грн. Отже, на витрати відноситься сума 10 000 (140 000 - 130 000) грн.

Реєстри обліку. У податковому кодексі або в інших нормативних документах не визначено переліку або форм реєстрів податкового обліку амортизації. Виходячи з практики, платники податку самостійно розробляють форми відомостей. Такі відомості є частиною програмного забезпечення автоматизованого оброблення даних і обираються й застосовуються платником самостійно. За формою відомості можуть бути картками рахунка, обіговими відомостями. На їх підставі заповнюються відповідні рядки декларації з податку на прибуток підприємства.