Одночасно, слід мати на увазі, що відповідно до статті 60 Закону "Про банки і банківську діяльність", інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам під час надання послуг банку, є банківською таємницею. Отже, зазначені дані розкриваються банками за умови письмового запиту або з письмового дозволу власника такої інформації. Тому, у разі отримання банком запиту від іншого банку стосовно ідентифікації фізичних та юридичних осіб, з'ясування характеру їх діяльності, він повинен звернутися до клієнта із запитом щодо отримання дозволу про надання інформації на запит іншого банку.
У разі, якщо клієнт діє як представник іншої особи чи в інтересах іншої особи або вигодоодержувачем є інша особа, банк зобов'язаний ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція або яка є вигодоодержувачем. Відповідно до Рекомендацій FATF, термін "вигодоодержувач" вживається щодо фізичної особи (осіб), яка володіє чи контролює клієнта та/або особу, для якої проводиться фінансова операція, а також включає осіб, що здійснюють максимальний реальний контроль над юридичними особами та подібними утвореннями. При цьому необхідно враховувати, що європейським законодавством визначено порогові значення володіння капіталом для ідентифікації наявності такого контролю: 25% + 1 акція компанії або 25% капіталу іншого типу юридичного утворення [52].
Банк зобов'язаний уточнювати інформацію щодо ідентифікації та вивчення клієнтів:
• не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму оцінюється як високий;
• не рідше одного разу на два роки, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму оцінюється як середній
Для всіх інших клієнтів строк уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.
Банкам слід не лише встановлювати особу своїх клієнтів, але також аналізувати операції за їхніми рахунками з тим, щоб виявляти фінансові операції, що не відповідають нормальним або очікуваним операціям для даного клієнта або типу рахунку. Відповідно до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, вони зобов'язані здійснювати щоквартальний аналіз фінансових операцій клієнта за усіма відкритими ним у певному банку рахунками щодо відповідності цих операцій фінансовому стану та суті діяльності клієнта. При цьому такий аналіз повинен бути закінчений не пізніше останнього робочого дня другого місяця, наступного за звітним кварталом.
Банківські установи повинні документувати усю зібрану ними інформацію. Надані клієнтами або їх довіреними особами належним чином засвідчені копії документів, копії представлених ними оригіналів документів та інші документи, що є підставою для ідентифікації, вивчення або уточнення інформації щодо юридичних та фізичних осіб мають міститися у справі клієнта і зберігатися протягом строків, визначених законодавством України. На даний час статтею 65 Закону "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що результати ідентифікації власника рахунку та особи, уповноваженої діяти від його імені, зберігаються банком протягом п'яти років після закриття рахунку.
Крім того, під час реалізації Програми ідентифікації та вивчення клієнтів банк зобов'язаний формувати та вести електронні анкети клієнтів (Додаток В). Ці анкети є внутрішніми документами банку в електронному вигляді й мають містити всю інформацію, отриману банками за результатами ідентифікації та вивчення фінансової діяльності, результати оцінювання фінансового стану клієнта, щоквартального аналізу його фінансових операцій, уточнення даних щодо ідентифікації, а також висновки банку щодо репутації клієнта та оцінки рівня його ризику. Банк може, за необхідності, доповнювати анкету додатковими даними. Таким чином, для формування анкет використовується інформація з багатьох інформаційних підсистем банківської установи. Крім того, в умовах багатофіліального банку доцільніше створювати централізоване сховище цих документів, процес формування якого наданий на рис. 5.1.
Уразі потреби формування паперової форми анкети банки зобов'язані забезпечити відображення у ній всіх електронних даних, утому числі, інформацію про зміну рівня ризику клієнта та висновку щодо його репутації, дат внесення до анкети доповнень щодо ідентифікації та вивчення.
Необхідно зазначити, що у новій редакції базового Закону було введено поняття спрощеної ідентифікації, що може застосовуватися до таких клієнтів, як органи державної влади; підприємства, що повністю перебувають у державній власності; міжнародні установи чи організації, в яких бере участь України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість котрих надана Верховною Радою України. Здійснення спрощеної ідентифікації також дозволяється при проведенні фінансової операції на організованому ринку цінних паперів.
Рис. 5.1. Процес формування та використання централізованого сховища анкет клієнтів
Національним банком України визначено наступний перелік відомостей, які необхідно встановлювати банкам щодо зазначених клієнтів:
• а) для органів державної влади України — повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, на підставі якого створено юридичну особу (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта), код за ЄДРПОУ);
• б) для підприємств державної або комунальної власності — повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, яким створено підприємство (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта), код за ЄДРПОУ;
• в) для міжнародних установ та організацій, у яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, — повне найменування, місцезнаходження, відомості про міжнародний договір, згідно з яким створені такі установи та організації (дата укладення, номер, дата ратифікації Україною договору, тощо).
Згідно зі ст. 9 Закону "Про запобігання та протидію легалізації доходів...", ідентифікація клієнта не є обов'язковою у разі:
• проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані;
• укладення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні основи проведення ідентифікації клієнтів банківськими установами“ на сторінці 2. Приємного читання.
