У тих випадках, коли інтереси власника представляють посередники (наприклад, трасти, довірені особи та ін.), банківські установи повинні застосувати необхідні заходи для перевірки особистості тих осіб або характеру тих організацій, від імені яких відкривається рахунок або у чиїх інтересах здійснюється операція.
При здійсненні грошових переказів банки повинні реєструвати точну та достатню інформацію про відправника (прізвище, адреса і номер рахунку) й передавати цю інформацію по всьому платіжному ланцюжку разом з грошовим переказом.
Ідентифікація клієнта, як стверджується у документі Базельського комітету банківського нагляду, є постійним процесом, що вимагає ведення банківськими установами поточного обліку всієї релевантної інформації щодо клієнта. Облікові документи слід поновлювати, наприклад, у випадку проведення операцій на значні суми коштів, при суттєвих змінах в управлінні рахунком, а також у випадку з'ясування недостатності наявних даних.
Заходи належної перевірки клієнтів необхідно застосовувати з урахуванням ризику, що притаманний цим клієнтам та операціям. По відношенню до категорії зниженого ризику держава може дозволити фінансовим установам застосовувати скорочені або спрощені міри. По відношенню ж до категорії підвищеного ризику необхідно застосовувати посилені заходи.
Базельський комітет банківського нагляду рекомендує банкам приділяти особливу увагу у випадку проведення ідентифікації таких клієнтів, як політичні діячі, відрекомендовані (зокрема, іншими банками) клієнти, дистанційні клієнти, з якими немає змоги особисто провести інтерв'ю, а також при встановленні міжнародних кореспондентських відносин, відкритті довірчих рахунків та рахунків, що відкриваються професійними посередниками.
Говорячи про загальні основи проведення банками ідентифікації клієнтів, неможливо не згадати так звані Вольфсберзькі принципи, що були визначені Вольфсберзькою групою вперше у жовтні 2000 р. Нагадаємо, що зараз діє вже третя (2012 р.) редакція цього документа, що має назву "Вольфсберзькі принципи з протидії відмиванню коштів для приватного банківського сектора" і яка може вважатися подальшим розвитком принципу "Знай свого клієнта" у відповідності до сучасних умов.
Вольфсберзькі принципи включають наступні положення:
• 1. Прийняття нових клієнтів: загальні принципи. Банк повинен прагнути встановлювати відносини лише з тими клієнтами, джерела добробуту та кошти яких можуть бути законно підтверджені. Основна відповідальність за це лежить на банківському працівникові, який виконує процедури щодо прийняття клієнта на обслуговування.
• 2. Прийняття нових клієнтів: ситуації, що вимагають додаткової перевірки або уваги; заборонені до прийняття клієнти. Банк повинен визначити категорії клієнтів, яких він не буде приймати або утримувати на обслуговуванні. У своїй внутрішній політиці банк повинен визначити категорії осіб, обставини діяльності яких потребують розширеної обачності. Це, як правило, клієнти, які мають вищий, ніж середній, ризик для банку.
• 3. Оновлення інформації про клієнтів. Банківський працівник відповідає за оновлення інформації про клієнта, коли це вимагається правилами банку та/або коли відбуваються суттєві зміни. Керівник працівника або незалежна контролююча особа на регулярній основі повинні розглядати інформацію щодо клієнта, щоб забезпечити її відповідність та повноту.
• 4. Дії під час виявлення незвичних або підозрілих обставин. Незвичайна або підозріла діяльність клієнта може включати: операції або інші види діяльності, які не сумісні з наявною інформацією щодо клієнта; готівкові операції, що перевищують певну суму; транзитні операції за рахунком.
• 5. Моніторинг та відбір операцій. Основна відповідальність за аналіз операцій за рахунком покладається на банківських працівників. Вони повинні звертати увагу на значні операції та підвищення активності за рахунком, а також бути особливо обізнаними про незвичну або підозрілу діяльність. Банк вирішує, якою мірою виконання цього обов'язку має бути підтримано за рахунок використання автоматизованих систем або іншими засобами.
Наступні сім принципів, ухвалених Вольфсберзькою групою, визначають процедури організації банками системи протидії відмиванню коштів та контролю за її функціонуванням.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОВЕДЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КЛІЄНТІВ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
