Критерії оцінювання ризику послуги багаточисельні і полягають, насамперед, у здійсненні клієнтом операцій з великими сумами готівки, операцій з неліквідними цінними паперами або цінними паперами на пред'явника, незвичних фінансових операцій у процесі страхування, погашенні кредиту, утч. достроковому, з невідомих джерел, взаємозаліку вимог за експортно-імпортними операціями, отриманні клієнтом послуг з використанням новітніх технологій без безпосереднього контакту з ним та ін.
Банк уперше здійснює оцінку та фіксує рівень ризику клієнта під час встановлення з ним ділових відносин. У подальшому рівень ризику переглядається (змінюється або підтверджується попередній) за результатами проведеного моніторингу ризику клієнта, але не рідше одного разу на рік.
Слід враховувати, що низький рівень ризику не може бути присвоєний клієнту у разі наявності хоча б одного з критеріїв ризику. При цьому банк зобов'язаний встановити високий рівень ризику
• клієнту, який включений до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно якого застосовано міжнародні санкції;
• клієнту — публічному діячеві та пов'язаній з ним особі;
• клієнту, місцем проживання (перебування, реєстрації) якого є держава, в якій не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою рекомендації FATF та інших міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів або фінансуванню тероризму;
• банку-нерезиденту (окрім банків, які зареєстровані в державах — членах Європейського Союзу, державах — членах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)), з яким встановлюються кореспондентські відносини.
Встановлення рівня ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму має охоплювати всі напрями діяльності банку та здійснюватися щодо банку (у цілому) та в розрізі відокремлених підрозділів банку або областей. Шкала для класифікації рівнів такого ризику може бути дво-, три- або чотириступеневою, але має обов'язково містити "високий" рівень.
Оцінку та аналіз ризику використання послуг банку для легалізації злочинних коштів та фінансування тероризму банк зобов'язаний здійснювати не рідше одного разу на квартал як по банку у цілому, так і в розрізі відокремлених підрозділів, розташованих на території України та за її межами, або областей. Відповідна оцінка повинна враховувати діяльність банку за певними напрямами (видами банківських послуг).
Оцінювання ризиків легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму має здійснюватися за методикою, передбаченою Програмою оцінки ризиків. Банки самостійно розробляють відповідні методики, користуючись встановленими Держфінмоніторингом України критеріями, утому числі, застосовуючи скорингові моделі оцінки ризиків [34].
Контроль за ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму передбачає:
а) доведення до відома керівника виконавчого органу банку або керівника філії іноземного банку результатів моніторингу ризиків клієнтів та аналізу оцінки ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму, які оформляються у формі звіту.
Цей звіт, зокрема, має містити:
• висновки за результатами моніторингу ризиків клієнтів;
• висновки щодо рівня ризику використання послуг банку для легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму;
• пропозиції щодо застережних або належних заходів та строки їх виконання.
Звіт оформляється у вигляді доповідної записки та подається керівникові банку за підписом відповідального працівника банку не рідше одного разу на квартал, але не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним кварталом;
б) забезпечення керівником банку за результатами розгляду звіту здійснення застережних або належних заходів, визначених Програмою оцінки ризиків.
Вищезазначені звіти з резолюціями керівника банку мають зберігатися в окремій справі не менше п'яти років.
Для забезпечення створення та ефективного функціонування системи управління ризиками легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму банк зобов'язаний установити, розподілити (шляхом визначення в посадових інструкціях) та довести до відома працівників банку їх функціональні обов'язки. Відповідальний працівник банку повинен проводити навчання працівників, які залучені до виконання Програми оцінки ризиків, щодо її практичної реалізації не рідше одного разу на три роки та не пізніше двох місяців з часу внесення змін до Програми оцінки ризиків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму“ на сторінці 3. Приємного читання.
