Експерти FATF визнають, що безготівкові перекази є швидким і ефективним способом переміщення грошових коштів для терористичних цілей. Наприклад, звичайна система для передачі фінансів терористам може бути організована просто шляхом використання відмінностей в режимах моніторингу у різних країнах. Якщо в країні відправника безготівкового переказу відсутні вимоги про збереження записів про ініціатора трансакції або ця інформація не передається тим чи іншим посередником далі по шляху проходження цієї трансакції, то органи розслідування не будуть мати доступу до інформації, яка могла б допомогти встановити зв'язки терористів.
Було відмічено декілька загальних характерних рис при використанні безготівкових переказів для фінансування тероризму. Одна важлива особливість полягає у використанні підставних осіб для здійснення трансакцій. Іншою характерною рисою є спрямування грошових коштів через ряд різних фінансових організацій таким чином, щоб безготівкові перекази здавалися такими, що виходять із різних і, на перший погляд, не пов'язаних один з одним джерел.
Крім того, спостерігається тенденція до здійснення терористами безготівкових переказів через небанківські фінансові установи або так звані альтернативні (неофіційні) системи грошових переказів, на зразок арабської "хавала" (слово означає "переводити" чи "телеграфувати" на арабському банківському жаргоні). Такі системи відомі й під іншими назвами: "фей-чієн" (Китай), "падала" (Філіппіни), "хунді" (Індія), "фей-кван" (Таїланд) та ін. їхніми основними користувачами є члени іммігрантських співтовариств, які проживають у Європі, Північній Америці, районі Перської затоки і відправляють грошові перекази своїм родичам в Індію, Пакистан, Східну Азію, Африку тощо.
Хоча хавала використовується для і законних переказів коштів, її анонімність та мінімальний обсяг документації роблять її уразливою стосовно зловживань з боку криміналітету і терористів. Привабливість хавали пояснюється економічними і культурними факторами. Збори, що стягуються за переказ коштів, менше комісій банків або інших офіційних фінансових компаній, в основному, завдяки мінімальним накладним витратам. Хавала діє більш оперативно у порівнянні з офіційними системами переказу фінансових коштів, частково внаслідок відсутності бюрократичних перепон і простоти механізму її функціонування: доручення виконавцям передаються по телефону, факсу чи електронною поштою, а кошти часто доставляються безпосередньо на квартиру адресата. Пакистанські банкіри в 2002 році прийшли до висновку, що по каналах хавали в країну щорічно надходить 2-3 млрд дол., а легальні трансакції оцінюються у суму 1 млрд до л.
Приклад 1: Терористична організація використовує безготівкові перекази для переміщення грошей для забезпечення своєї діяльності за кордоном.
Певна терористична організація в країні "X" була помічена у переміщенні грошових коштів у країну "У" шляхом використання безготівкових переказів, які, зрештою, використовувалися для оплати оренди будівель, придбання та продажу автотранспортних засобів, а також для придбання електронних компонентів для вибухових пристроїв. Для переміщення грошей між країнами ця організація використовувала "проміжні" (транзитні) рахунки, рахунки в країні "X". Рахунки в обох кінцевих точках були відкриті на імена осіб, які не мали явного зв'язку зі структурою терористичної організації, але які були пов'язані один з одним родинними чи аналогічними зв'язками. Отже, існували явні сімейні взаємини, які могли б, при необхідності, послужити обґрунтуванням для переказів між цими рахунками. Грошові кошти, головним чином у вигляді вкладів готівкою, терористичною організацією депонувалися на банківські рахунки, з яких проводилися перекази. Після того, як гроші були отримані у місці призначення, власник рахунку або залишав їх на депозиті, або інвестував їх у пайові інвестиційні фонди, в яких вони зберігалися і залишалися доступними для подальшого використання організацією. Крім того, отримані гроші переводилися на інші банківські рахунки, керовані фінансовим менеджером організації-контрагента, звідки вони використовувалися для оплати за покупку устаткування і матеріалів або для покриття інших спеціальних витрат організації.
У типологічному звіті визнається, що некомерційні організації (НКО) грають винятково важливу роль у соціальній та фінансовій сфері суспільства. Проте обсяг грошових коштів та інших активів, задіяних у благодійному секторі, сам по собі означає, що спрямування навіть дуже невеликої частки цих коштів на підтримку тероризму є серйозною проблемою.
НКО особливо уразливі перед зловживаннями, пов'язаними з фінансуванням тероризму, оскільки:
• вони користуються довірою суспільства, мають доступ до значних джерел грошових коштів і часто мають великий оборот готівкових коштів;
• деякі з них мають розгалужену мережу підрозділів у багатьох країнах, яка забезпечує основу для внутрішніх і міжнародних фінансових трансакцій, часто у сферах, найбільш уразливих з точки зору використання їх для фінансування терористичної діяльності;
• у залежності від країни перебування і юридичної форми діяльність НКО часто недостатньо регулюється або не регулюється взагалі або для створення НКО не встановлено жодних вимог.
Приклад 2: Збір коштів через НКО.
Організація, офіційно зареєстрована як дитячий благодійний фонд, використовувала відеозаписи, що зображували акції релігійних "борців за свободу" у різних країнах, одночасно демонструючи відеозаписи жорстокого поводження з прихильниками цієї релігії. Відеозаписи містили заклик направляти пожертви на номер певної поштової скриньки, щоб допомогти у "боротьбі". Очевидно, що відеозаписи широко розповсюджувалися по релігійним організаціям всього регіону. Той же самий номер поштової скриньки часто з'являвся у журналах, які публікували статті відомих екстремістів.
Приклад 3: НКО використовуються для переказу грошей особам, підозрюваним у тероризмі.
Фінансова розвідка (ФР) у країні "X" отримала оновлену інформацію про підготовлений Радою безпеки ООН консолідований список фізичних та юридичних осіб. Певна організація здійснювала свої операції під різними варіантами однієї і цієї ж назви у ряді країн. Вона характеризувалася як звільнена від податків НКО, офіційною метою якої є здійснення проектів з надання гуманітарної допомоги по всьому світу. Серед безлічі адрес місцезнаходження, позначених ООН для філій цієї організації, кілька знаходилося в країні "X". ФР отримала повідомлення про підозрілі трансакції щодо НКО, яка перебувала у переліку адрес, названих у списку ООН. В повідомленні були вказані банківські рахунки і три фізичні особи, які володіли контрольним пакетом акцій підрозділу, розташованого у країні "X". Одна з цих осіб (пан "А") проживала за адресою, вказаною в списку ООН, а двоє інших осіб мали адреси в двох різних країнах. Розслідування, проведене ФР, показало, що пан "А" пов'язаний з цими організаціями, а також з чотирма іншими міжнародними НКО. У повідомленнях, отриманих ФР, вказувалися деталі значної кількості безготівкових переказів, відправлених з місць, які мають до цього відношення, у філії вищезгаданої благодійної організації та пану "А".
Приклад 4: Керівництво НКО використовує організацію для фінансування тероризму.
Певна НКО була зареєстрована в країні "X" як благодійна організація та звільнена від сплати податків. Офіційною метою діяльності даної НКО було здійснення проектів з надання гуманітарної допомоги. НКО була зареєстрована в країні "X", але фактично здійснювала діяльність у різних країнах, використовуючи змінені назви. Фінансові та ділові документи були вилучені в головному офісі НКО і в будинках головного виконавчого директора НКО і члена її ради директорів. У той же день у країні "X" було видано наказ, відповідно до якого майно НКО має бути заарештовано для проведення подальшого розслідування. Одинадцять місяців по тому країна "X" відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН про підтримку терористів направила дані про цю НКО в ООН для включення до списків організацій, що мають відношення до терористичної діяльності. У країні "X" головний виконавчий директор НКО був засуджений за шахрайство та за участь в організованій злочинній діяльності, пов'язаної з переказами благодійних внесків на суму понад 315 тис. дол. США на користь терористичних організацій. До початку судочинства були отримані докази, що свідчать про те, що дана НКО надавала як безпосередню, так і непряму підтримку терористичним організаціям.
Експерти FATF розглядають страховий сектор як потенційно уразливий з точки зору відмивання злочинних доходів із-за його розмірів, широкої доступності й різноманіття страхових продуктів, а також структури бізнесу. На стадії розміщення капіталу в циклі відмивання злочинних доходів страховий сектор використовувався для неприкритого придбання страхових продуктів за рахунок готівкових коштів, отриманих від злочинної діяльності. У цих випадках особи, які відмивали злочинні доходи, скористалися тим, що страхові продукти часто продаються брокерами (тобто агентами, діяльність яких безпосередньо не контролюється й не регулюється компанією — емітентом страхового продукту).
Приклад 5: Поліс страхування, що використовувався для відмивання злочинних доходів.
Певна особа, що відмивала злочинні доходи, придбала поліс морського майнового страхування і страхування від нещасних випадків для неіснуючого океанського лайнера. Вона заплатила великі страхові внески за полісом і підкупила посередників, з тим, щоб забезпечити регулярне подання і задоволення заяв про виплату страхового відшкодування. Проте особа була дуже обережною, розраховуючи, щоб суми вимог про виплату страхового відшкодування були меншими страхової премії, тобто, щоб страховик отримував помірний прибуток від цього страхового поліса. Таким чином, особа, що відмивала злочинні доходи, змогла отримувати чеки на суму страхових відшкодувань за своїми заявами. Оскільки грошові кошти надходили від страхової компанії з надійною репутацією, мало хто ставив запитання про їх джерела, бачачи на чеку або в електронному переказі назву цієї компанії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типові схеми відмивання коштів у міжнародній практиці“ на сторінці 2. Приємного читання.
