• 6) наслідки аномальних коливань цін.
Крім того, оцінювач може провести трансформацію бухгалтерської звітності, під якою розуміється переклад її на загальноприйняті стандарти бухгалтерського обліку (західні). Дана операція при оцінці не є обов'язкова, але бажана.
При проведенні коректування фінансових звітів оцінювачеві необхідно особливу увагу приділяти таким статтям: дебіторська заборгованість; товарно-матеріальні запаси; нарахована амортизація; залишкова вартість основних коштів; кредиторська заборгованість.
Дебіторська заборгованість коректується на потенційно безнадійні борги шляхом порівняння ретроспективного відсотка втрат по безнадійних боргах у вартості продажів у кредит із часток сьогоднішніх продажів у кредит, що нараховуються як збитки по безнадійних боргах.
При аналізі зношування й амортизації оцінювач повинен визначити, чи застосовується звичайний (рівномірний) метод нарахування зношування або прискорена амортизація.
При аналізі фінансової звітності оцінювачеві варто виходити з передумови про сумлінне відношення оцінюваного підприємства до своїх зобов'язань. У зв'язку із цим кредиторська заборгованість звичайно не коректується.
Вибір величини прибутку, що буде капіталізована. Даний етап має на меті вибір періоду поточної виробничої діяльності, результати якого будуть капіталізовані. Оцінювач може вибирати між декількома варіантами: прибуток останнього звітного року; прибуток першого прогнозного року; середня величина доходу за кілька останніх звітних років (3-5 років). У якості капіталізуємої величини може виступати або чистий прибуток після сплати податків, або прибуток до сплати податків, або величина грошового потоку.
Розрахунок ставки капіталізації. Ставка капіталізації для підприємства звичайно виводиться зі ставки дисконтування шляхом відрахування очікуваних середньорічних темпів росту доходу або грошового потоку (залежно від того, яка величина капіталізується). Відповідно для того самого підприємства ставка капіталізації звичайно нижче, ніж ставка дисконту.
З математичної позиції ставка капіталізації – це показник, застосовуваний для перетворення величини доходу або грошового потоку за один період часу в показник вартості.
При відомій ставці дисконтування ставка капіталізації в загальному виді розраховувається за формулою:
де – ставка капіталізації дисконтування;
g – довгострокові темпи росту доходу або грошового потоку підприємства.
Отже, щоб визначити ставку капіталізації, потрібно спочатку розрахувати відповідну ставку дисконту. Існують різні методи визначення ставки дисконтування, найпоширеніші з них: модель оцінки капітальних активів; метод кумулятивної побудови; модель середньозваженої вартості капіталу.
Порівняльний підхід до оцінки банківського капіталу, його характеристика
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інноваційні методи оцінки банківського капіталу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу“ на сторінці 8. Приємного читання.
