Необхідна ставка повернення власного капіталу визначається по моделі САРМ (Capital Asset Pricing Model). Формула виглядає в такий спосіб [50, С.161]:
,
де – необхідна ставка повернення власного капіталу;
– безризикова ставка,
– коефіцієнт бета,
– очікувана ставка повернення капіталу на ринку,
– премія за розмір,
– премія специфічний ризик для окремої компанії,
С – ризик, що пов'язаний з країною розташування компанії.
Насамперед слід зазначити, що модель оцінки капітальних активів (САРМ) заснована на аналізі інформації фондового ринку, зокрема, змін прибутковості акцій, що вільно обертаються. Застосування моделі для висновку щодо ставки дисконтування для закритих компаній вимагає внесення додаткових коректувань.
Як безризикова ставка доходу у світовій практиці використовується звичайно ставка доходу по довгострокових державних боргових зобов'язаннях (облігаціям або векселям); уважається, що держава є самим надійним гарантом за своїми зобов'язаннями (імовірність банкрутства практично виключається). Однак, як показує практика, державні цінні папери в умовах України не завжди сприймалися як безризикові. Для визначення ставки дисконтування як безризикова ставка може бути прийнята ставка по вкладеннях, що характеризується найменшим рівнем ризику (ставка по депозитах в найбільш надійних банках). Для інвестора вона являє собою ставку доходу, що характеризується відсутністю ризику й високим ступенем ліквідності.
На фондовому ринку виділяються два види ризику; специфічний для конкретної компанії, який ще називають "несистематичним ризиком" (визначається мікроекономічними факторами), і загальноринковий, характерний для всіх компаній, акції яких є в обігу, він отримав назву "систематичний ризик" (визначається макроекономічними факторами). У моделі оцінки капітальних активів за допомогою коефіцієнта бета (β) визначається величина систематичного ризику, тобто коефіцієнт бета являє собою міру ризику. Розраховується він виходячи з амплітуди коливань загальної прибутковості акцій конкретної компанії в порівнянні із загальною прибутковістю фондового ринку в цілому. Інвестиції в компанію, курс акцій якої й, отже, загальна прибутковість відрізняються високою мінливістю, є більше ризикованими й навпаки. Коефіцієнт бета для ринку в цілому дорівнює 1. Звідси якщо в якоїсь компанії коефіцієнт бета дорівнює 1, це означає, що коливання її загальної прибутковості повністю корелюють із коливаннями прибутковості ринку в цілому і значення її систематичного ризику дорівнює середньоринковому. Загальна прибутковість компанії, у якої коефіцієнт бета дорівнює 1.5, буде змінюватися на 50% швидше прибутковості ринку.
Коефіцієнти бета у світовій практиці звичайно розраховуються шляхом аналізу статистичної інформації фондового ринку. Ця робота проводиться спеціалізованими фірмами. Дані про коефіцієнти бета публікуються в ряді фінансових довідників і в деяких періодичних виданнях, що аналізують фондові ринки. Професійні оцінювачі, як правило, не займаються розрахунками коефіцієнтів бета.
Коефіцієнти бета, що оприлюднюються для відкритих компаній звичайно відображають структуру капіталу кожної конкретної компанії, їх іноді називають "важільні бета", тобто відображаючими фінансовий важіль у структурі капіталу компанії. Якщо важіль оцінюваної компанії істотно відрізняється від важеля порівнянних компаній або важелі останніх відрізняються один від одного, може бути бажано усунути вплив важеля перш, ніж використовувати коефіцієнт бета. Для цього необхідно розрахувати безважільні бета для порівняння компаній. Безважільна бета – це бета, що мала б компанія, не будь у неї боргу.
Показник загальної прибутковості ринку являє собою середньоринковий індекс прибутковості й розраховується фахівцями на основі довгострокового аналізу статистичних даних. Найбільш часто для визначення вартості інвестованого капіталу застосовується ставка дисконтування, що дорівнює сумі середньозважених ставок віддачі на власний капітал та позикові кошти. Така ставка дисконтування отримала назву середньозваженою вартістю капіталу (weighed average cost of capital – WACC) і розраховується по формулі [50, с. 164):
,
де – необхідна ставка повернення власного капіталу;
Е – ринкова вартість власного капіталу;
D – ринкова вартість позикового капіталу;
– вартість залучення позикового капіталу;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інноваційні методи оцінки банківського капіталу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу“ на сторінці 5. Приємного читання.
