Розділ 2. Методологічний інструментарій оцінювання вартості капіталу банків як ділових підприємств

Інноваційні методи оцінки банківського капіталу


Поняття ринкової вартості банків як ділових підприємств


В умовах мінливого ринкового економічного середовища неможливо ефективно керувати підприємством без реальної оцінки бізнесу. Іноді вартість підприємства спрощено ототожнюють із вартістю його матеріальних активів. Разом з тим, оцінка вартості підприємства слугує інтегрованим показником ефективності стратегії його розвитку.

У сучасних умовах можливість банку як ділового підприємства здійснювати свою діяльність з метою подальшого розвитку обумовлена рівнем його фінансової стійкості [29, с. 4 – 5]. При цьому потенційному інвесторові потрібно виявити і дослідити фактори, пов'язані із ризиком інвестування у банківський бізнес. Реальна ж оцінка акцій банку фондовим ринком – неможлива. Справа в тому, що українській фінансовий ринок розвинений недостатньо, щоб уникнути систематичного утворення "бульбашок", пов'язаних із спекулятивними оцінками цінних паперів. Потужним чинником нестабільності та неадекватності оцінювання цінних паперів вітчизняним фондовим ринком є асиметричність інформації щодо діяльності емітентів, ліквідності та вартості їх цінних паперів та нагромадженого ними капіталу. Цю проблему доцільно вирішувати на основі оцінки ринкової вартості банку, що дає уявлення про його діяльність як ділового підприємства, дає змогу оцінити банківські активи та майбутні прибутки. Відтак, в основу об'єктивної ринкової оцінки вартості бізнесу повинні бути покладені науково обґрунтовані прогнози та розрахунки майбутніх грошових потоків. Це вимагає від вітчизняних банків змін у стратегії та зосередження уваги не лише на максимізації прибутків, але й на підвищенні ринкової вартості свого бізнесу та забезпеченні фінансової стійкості банку. У розвинутих країнах оцінка банківського бізнесу також є важливою ланкою фінансового управління. Сучасний банківський менеджмент базується як на управлінні банківською діяльністю, так і на максимізації ринкової вартості банку. Необхідність в оцінці ринкової вартості банку та його активів виникає не тільки при купівлі або продажу, але й під час проведення антикризових заходів, ліквідації, злитті, або поглинанні.

Основні аспекти управління ринковою вартістю банку з метою її максимізації проаналізовано в багатьох працях провідних вчених [15,27,47,50, 59, 63]. Однак, не зважаючи на свою актуальність, на значний обсяг вагомих наукових робіт з досліджуваних питань, цей напрям не знайшов достатнього висвітлення в теорії та практичних розробках.

Як було зазначене, банки відносяться до багатофункціональних підприємств ринкової інфраструктури, що оперують на різних сегментах фінансового ринку. Вони, згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність", надають клієнтам повний спектр банківських послуг, відіграють роль базової ланки кредитної системи [18]. Крім того, банки являють собою своєрідний "продукт", який повністю, або частково може бути задіяний в операціях купівля або продажу на ринку, згідно із законодавством України [18].

В якості такого продукту можуть розглядатися: банк як ділове підприємство, окремі види банківський активів (в т.ч. нерухомість і банківські активи), капітал банку та його зобов'язання. При цьому і покупець, і продавець заінтересовані у визначенні достовірної ціни відповідно тієї, або іншої операції. Визначення такої ціни можливе лише за допомогою проведення оцінки ринкової вартості банку.

Ринкова вартість банку значною марою визначається його політикою, яка спрямована на розвиток і вдосконалення банківської діяльності. Політика банку виражається у вигляді стратегії розвитку і тактики банку (табл. 2.1). На етапі стратегічного планування встановлюються довгострокові цілі та розробляються плани поточної діяльності, які спрямовуються на їх досягнення. Завдяки стратегічному плануванню, визначаються поточної діяльності, які спрямовані на їх досягнення. Завдяки стратегічному плануванню визначаються перспективи розвитку банку, розробляється концептуальна основа для прийняття рішень відносно майбутніх ринків банківських продуктів, структури банківської організації, прибутковості та рівня розвитку. Дж Сінкі формулює сутність стратегічного планування у вигляді постановки трьох питань [53, с. 362]:

• 1) де зараз знаходиться організація?

• 2) в якому напрямі вона розвивається?

• 3) яким чином вона може дійти туди, куди рухається?

Відповідаючи на ці три головних питання, можна дістати уявлення

відносно стратегічного планування банку.

Таблиця 2.1.

Планування розвитку банку як ділового підприємства

(Авторська розробка)

Рівень плануванняПолітика банку
Стратегія розвитку банкуТактика банку
СутністьАдаптаційна концепція розвитку банку на довгострокову перспективуСукупність методів і засобів реалізації стратегії розвитку
МетаМаксимізація ринкової вартостіМаксимізація прибутку
ХарактеристикаВизначення перспектив розвитку банку. Розробка концептуальної основи для прийняття майбутніх рішень відносно майбутніх ринків банківських продуктів, структури ділового підприємства, прибутковості та рівня його розвитку на основі економічної моделі управлінняВирішення оперативних завдань з використанням бухгалтерської моделі управління

Тактичне планування являє собою другий рівень планування та орієнтується на конкретні заходи, реалізується у формі певного плану дій для досягнення конкретної мети й слугує підтримкою стратегічного плану. Стратегія розвитку банку як ділового підприємства і його тактика пов'язані відповідно із економічною та бухгалтерською моделлю управління. Ці моделі широко використовуються західними економістами й можуть бути застосованими при проведенні оцінки ринкової вартості вітчизняних банків [27, 53].

Згідно із бухгалтерською моделлю, вартість банку визначається курсом його акцій, який може бути виражений формулою:

де – курс акцій банку;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інноваційні методи оцінки банківського капіталу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Методологічний інструментарій оцінювання вартості капіталу банків як ділових підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Концептуально-прикладні засади формування вартості капіталу банків

  • Макроекономічні чинники нагромадження капіталу банківською системою

  • Екзогенні тенденції зміни вартості капіталу банків як ділових підприємств

  • Розділ 2. Методологічний інструментарій оцінювання вартості капіталу банків як ділових підприємств
  • Сутність вартісного оцінювання капіталу фінансових організацій

  • Методичні підходи до оцінки ринкової вартості банків

  • Специфіка оцінки банків за витратним підходом

  • Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу

  • Порівняльний підхід до оцінки банківського капіталу, його характеристика

  • Визначення ринкової вартості банку як ділового підприємства на основі порівняльного підходу

  • Розділ 3. Удосконалення процедур обчислення вартості капіталу банків засобами теорії нечітких множин

  • Нечітка система Мамдані-Ларсена як засіб обґрунтування величини дисконтної ставки

  • Оцінювання капіталу банків за допомогою фаззі-алгоритму типу Сутано

  • Гібридні нейро-нечіткі мережі у контексті оцінювання потенціалу нагромадження вартості банківського капіталу

  • Методики прогнозування грошових потоків банків за допомогою гібридних нейро-нечітких мереж

  • Висновки