Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу

Інноваційні методи оцінки банківського капіталу

• 10. Внесення підсумкових виправлень.

Вибір моделі грошового потоку. При оцінці бізнесу можна застосовувати одну із двох моделей грошового потоку: для власного капіталу: для всього інвестованого капіталу.

Модель грошового потоку для власного капіталу має такий вигляд [50, с.155]:

Виторг після сплати податків
МінусВиробничі витрати
МінусОпераційні витрати
=Операційний дохід (ЕВІТ)
МінусВідсотки по кредитах і позиках
=Доподатковий прибуток
МінусПодаток на прибуток
=Чистий прибуток
ПлюсАмортизація
=Валовий прибуток
МінусЗміна в робочому капіталі
МінусКапітальні витрати (інвестиції)
+/-Зміна боргу
=Чистий дохід на власний капітал.

Дана модель особливо придатна для оцінки багатопрофільного бізнесу. Застосовуючи модель грошового потоку для всього інвестованого капіталу, умовно можна не розрізняти власний і позиковий капітали підприємства та робити розрахунок на сукупний

грошовий потік. Виходячи із цього, розрахунок починається не із чистого прибутку, а із прибутку до сплати відсотків і податків, тобто умовно приймається, що відсотки також підлягають оподаткуванню на прибуток. Таке трактування зафіксоване в міжнародних стандартах оцінки. Крім того, оскільки в цій моделі умовно не розрізняють власний і позиковий капітали підприємства, зміна довгострокової заборгованості не враховується при розрахунку грошового потоку. Підсумком розрахунку по другій моделі є ринкова вартість усього інвестованого капіталу підприємства.

Модель грошового потоку для інвестованого капіталу має такий вигляд [50, с. 155]:

Виторг після сплати податків
МінусВиробничі витрати
МінусОпераційні витрати
=Операційний дохід (ЕВІТ)
МінусПодаток на прибуток
=Чистий прибуток (NOPAT)
ПлюсАмортизація
=Валовий прибуток
МінусЗміна в робочому капіталі
МінусКапітальні витрати (інвестиції)
=Чистий дохід на інвестований капітал

В обох моделях грошовий потік може бути розрахований як на номінальній основі (у поточних цінах), так і на реальній основі (з урахуванням фактору інфляції).

Визначення тривалості прогнозного періоду. Відповідно до методу дисконтування грошових потоків вартість підприємства ґрунтується на майбутніх, а не на минулих грошових потоках. Тому завданням оцінювача є вироблення прогнозу грошового потоку (на основі прогнозних звітів про рух грошових коштів) на якийсь майбутній часовий період, починаючи з поточного року. У якості прогнозного береться період, що триває доти, поки темпи росту компанії не стабілізуються (передбачається, що в післяпрогнозовий період повинні мати місце стабільні довгострокові темпи росту або нескінченний потік доходів) [50].

Визначення адекватної тривалості прогнозного періоду – це непросте завдання. З одного боку, чим довше прогнозовий період, тим більше число спостережень і тим більш обґрунтовано представляється підсумкова величина поточної вартості підприємства. З іншого боку, чим довше прогнозний період, тим складніше прогнозувати конкретні величини виторгу, видатків, темпів інфляції й потоків коштів. По сформованій в країнах з розвитий ринковою економікою практиці прогнозний період для оцінки підприємства може становити залежно від цілей оцінки й конкретної ситуації від 5 до 10 років. У країнах з перехідною економікою, в умовах нестабільності, де адекватні довгострокові прогнози особливо скрутні, на наш погляд, в окремих ситуаціях припустиме скорочення прогнозного періоду до 3 років.

Ретроспективний аналіз і прогноз валового виторгу від реалізації. Аналіз валового виторгу і її прогноз вимагають детального розгляду й обліку ряду факторів, серед яких [50, с. 156]:

• 1) номенклатура продукції що виробляється;

• 2) обсяги виробництва й ціни на продукцію;

• 3) ретроспективні темпи росту підприємства;

• 4) попит на продукцію;

• 5) темпи інфляції;

• 6) наявні виробничі потужності;

• 7) перспективи й можливі наслідки капітальних вкладень;

• 8) загальна ситуація в економіці, що визначає перспективи попиту;

• 9) ситуація в конкретній галузі з урахуванням існуючого рівня

конкуренції;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інноваційні методи оцінки банківського капіталу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Концептуально-прикладні засади формування вартості капіталу банків

  • Макроекономічні чинники нагромадження капіталу банківською системою

  • Екзогенні тенденції зміни вартості капіталу банків як ділових підприємств

  • Розділ 2. Методологічний інструментарій оцінювання вартості капіталу банків як ділових підприємств

  • Сутність вартісного оцінювання капіталу фінансових організацій

  • Методичні підходи до оцінки ринкової вартості банків

  • Специфіка оцінки банків за витратним підходом

  • Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу
  • Порівняльний підхід до оцінки банківського капіталу, його характеристика

  • Визначення ринкової вартості банку як ділового підприємства на основі порівняльного підходу

  • Розділ 3. Удосконалення процедур обчислення вартості капіталу банків засобами теорії нечітких множин

  • Нечітка система Мамдані-Ларсена як засіб обґрунтування величини дисконтної ставки

  • Оцінювання капіталу банків за допомогою фаззі-алгоритму типу Сутано

  • Гібридні нейро-нечіткі мережі у контексті оцінювання потенціалу нагромадження вартості банківського капіталу

  • Методики прогнозування грошових потоків банків за допомогою гібридних нейро-нечітких мереж

  • Висновки