Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу

Інноваційні методи оцінки банківського капіталу

t – ставка податку на прибуток.

Концептуально тільки довгострокові зобов'язання включаються в структуру капіталу. Однак багато закритих компаній, особливо невеликі, фактично використовують як довгостроковий борг те, що технічно е короткостроковим боргом (обтяженим відсотками). У цих випадках аналітик повинен визначити, чи класифікувати такий борг як довгостроковий і чи включати його в структуру капіталу для оцінки.

Розглянемо випадки застосування формули WACC. Наприклад, передбачається покупка компанії, після якої покупець має намір повністю розплатитися з усіма власниками акціонерного й позикового капіталів і повністю рефінансувати компанію по-новому, так, як йому зручно. Важливий момент полягає в тому, що відносні ваги боргу й власного капіталу повинні базуватися на ринкових вартостях кожного компонента, а не на балансових вартостях.

Якщо компанія або частка в компанії оцінюється "як є", тобто передбачається, що структура капіталу залишиться без змін, тоді варто використовувати величину боргу в існуючій структурі капіталу. Якщо оцінюється контрольний пакет по стандарту обґрунтованої ринкової вартості, тоді доцільна середньогалузева структура капіталу, оскільки у покупця контрольного пакета буде можливість змінити структуру капіталу, і найбільш імовірний результат буде близький до середньогалузевої. Якщо контрольний пакет оцінюється по стандарту інвестиційної вартості, тоді варто використовувати реальну або бажану структуру капіталу.

Розглянемо розрахунок величини вартості в післяпрогнозний період. Визначення вартості в післяпрогнозний період грунтується на передумові про те, що бізнес здатний приносити дохід і по закінченні прогнозного періоду. Передбачається, що після закінчення прогнозного періоду доходи бізнесу стабілізуються й у залишковий період будуть мати місце стабільні довгострокові темпи росту або нескінченні рівномірні доходи. Залежно від перспектив розвитку бізнесу в післяпрогнозний період вибирають той або інший метод або модель розрахунку ставки дисконтування:

• 1) метод ліквідаційної вартості. Даний метод використовується в тому випадку, якщо в післяпрогнозний період очікується банкрутство компанії з наступним продажем наявних активів. При розрахунку ліквідаційної вартості необхідно взяти до уваги видатки, пов'язані з ліквідацією, і знижку на терміновість (при терміновій ліквідації). Для оцінки діючого підприємства, що приносить прибуток, а тим більше знаходиться в стадії росту, цей метод не застосовується;

• 2) метод чистих активів. Техніка розрахунків аналогічна розрахункам ліквідаційної вартості, але не враховує витрат на ліквідацію й знижку за терміновий продаж активів компанії. Цей метод може бути використаний для стабільного бізнесу, головною характеристикою якого є значні матеріальні активи;

• 3) метод передбачуваного продажу. Він складається в перерахуванні грошового потоку в показники вартості за допомогою спеціальних коефіцієнтів, отриманих з аналізу ретроспективних даних по продажах порівнянних компаній.

• 4) модель Гордона. По цій моделі річний дохід післяпрогнозного періоду капіталізується в показники вартості за допомогою ставки капіталізації, розрахованої як різниця між ставкою дисконтування й довгостроковими темпами росту. При відсутності темпів росту ставка капіталізації буде дорівнювати ставці дисконтування. Модель Гордона заснована на прогнозі одержання стабільних доходів у залишковий період і припускає, що величини зношування й капіталовкладень рівні.

Розрахунок кінцевої вартості відповідно до моделі Гордона проводиться за допомогою формули:

де – термінальна вартість об'єкта оцінки;

– чистий грошовий потік у постпрогнозному періоді;

g – довгостроковий рівень росту;

k – ставка дисконту.

Після визначення попередньої величини вартості підприємства для одержання остаточної величини ринкової вартості необхідно внести підсумкові виправлення. Серед них виділяються два: виправлення на величину вартості нефункціонуючих активів і корекція величини власного оборотного капіталу. Перше виправлення обґрунтовується тим, що при розрахунку вартості враховуються тільки ті активи підприємства, які задіяні у виробництві, одержанні прибутку, тобто у формуванні грошового потоку. Однак у будь-якого підприємства в кожний конкретний момент часу можуть бути активи, не зайняті безпосередньо у виробництві. Тут їхня вартість не враховується, але це не означає, що вони не мають вартості. У багатьох підприємств є такі нефункціонуючі активи (в основному нерухомість, машини й устаткування), оскільки внаслідок затяжного спаду виробництва рівень утилізації виробничих потужностей украй низький. Багато таких активів мають певну вартість, яка може бути реалізована, наприклад, при продажі. Тому необхідно визначити ринкову вартість таких активів і підсумувати її з вартістю, отриманою при дисконтуванні грошового потоку.

Друге виправлення – облік фактичної величини власного оборотного капіталу. У моделі дисконтування грошового потоку повинна враховуватися необхідна величина власного оборотного капіталу, прив'язана до прогнозного рівня реалізації. У результаті оцінки підприємства методом дисконтування грошових потоків отримується вартість контрольного ліквідного пакета акцій. Якщо ж оцінюється неконтрольний пакет, то потрібно зробити знижку.

Розглянемо метод капіталізації доходів (прибутку). Метод капіталізації доходів також відноситься до дохідного підходу в оцінці бізнесу (діючого підприємства). Він заснований на базовій посилці, відповідно до якої вартість частки власності в підприємстві дорівнює поточної вартості майбутніх доходів, які принесе ця власність.

Сутність даного методу виражається формулою [11, с.146]:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інноваційні методи оцінки банківського капіталу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Концептуально-прикладні засади формування вартості капіталу банків

  • Макроекономічні чинники нагромадження капіталу банківською системою

  • Екзогенні тенденції зміни вартості капіталу банків як ділових підприємств

  • Розділ 2. Методологічний інструментарій оцінювання вартості капіталу банків як ділових підприємств

  • Сутність вартісного оцінювання капіталу фінансових організацій

  • Методичні підходи до оцінки ринкової вартості банків

  • Специфіка оцінки банків за витратним підходом

  • Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу
  • Порівняльний підхід до оцінки банківського капіталу, його характеристика

  • Визначення ринкової вартості банку як ділового підприємства на основі порівняльного підходу

  • Розділ 3. Удосконалення процедур обчислення вартості капіталу банків засобами теорії нечітких множин

  • Нечітка система Мамдані-Ларсена як засіб обґрунтування величини дисконтної ставки

  • Оцінювання капіталу банків за допомогою фаззі-алгоритму типу Сутано

  • Гібридні нейро-нечіткі мережі у контексті оцінювання потенціалу нагромадження вартості банківського капіталу

  • Методики прогнозування грошових потоків банків за допомогою гібридних нейро-нечітких мереж

  • Висновки