Розділ «Модуль 4. Операції банків з цінними паперами, позабалансові та операції щодо забезпечення фінансової стійкості банку»

2.3.3 Резерв, що формується за операціями з придбання цінних паперів є спеціальним резервом, що формується залежно від класифікації цінних паперів (далі - ЦП) за відповідним портфелем (на продаж чи до погашення), видом цінних паперів (боргові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком) та їх оцінкою (за справедливою вартістю, за собівартістю або за амортизованою собівартістю). Не формується резерв за цінними паперами, які емітовані центральними органами виконавчої влади та Національним банком України, а також за вкладеннями в акції (частки) бірж, депозитаріїв, платіжних систем, бюро кредитних історій.

Для визначення розміру резерву банк повинен оцінити ризик за цінними паперами. А саме:

- якщо ЦП має активний ринок, а його справедлива вартість визначається банком за даними оприлюднених котирувань ЦП, унесених до біржового реєстру, то резерв формується на суму накопиченої уцінки за цими ЦП на дату розрахунку резерву (тобто, на суму перевищення балансової вартості такого ЦП (без урахування суми раніше сформованого резерву) над його ринковою вартістю);

- якщо ЦП не мають активного ринку (дані не оприлюднюються), то резерв формується на суму перевищення балансової вартості такого ЦП над теперішньою вартістю майбутніх грошових потоків за цим ЦП, зваженою на показник його ризику, розрахований банком за результатами комплексного аналізу фінансового стану емітента, поточної вартості цінних паперів, грошових потоків і доходів за цінними паперами, а також усієї наявної в банку інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку.

Слід зазначити, що комерційні банки для покриття можливих фінансових ризиків у складі власного капіталу також формують резервний фонд для покриття збитків комерційного банку за операціями, які він проводить та виплати дивідендів за привілейованими акціями, коли для цього недостатньо прибутку. Наявність такого резервного фонду забезпечує фінансову стійкість банку, що, у свою чергу, позитивно впливає на підвищення його платоспроможності та зменшує вірогідність банкрутства банку. Більш докладно його було розглянуто у темі 3 модуля 1 "Операції банку з формування власного капіталу".

У цілому, резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонд гарантування вкладів громадян створюються за рахунок відрахувань від прибутку і включаються до власного капіталу банку.

2.4 Управління власним капіталом - є важливою складовою управління фінансовою стійкістю банку, оскільки власний капітал банку являє собою грошові кошти та виражену у грошовій формі частину майна, які належать його власникам, тобто забезпечують економічну самостійність та, відповідно, фінансову стійкість банку, використовуються для здійснення банківських операцій та надання послуг з метою одержання прибутку. Важливою функцією власного капіталу є захисна, тому його розмір перебуває під суворим контролем Національного банку, використовується для виконання регулятивних функцій, а відносні показники достатності власного капіталу є провідними в системі управління фінансовою стійкістю банку і тому враховані в методиці визначення адекватності капіталу, прийнятої Базельським комітетом по банківському нагляду. Ця методика ґрунтується на взаємозв'язку структури власного капіталу і врахуванні кредитного ризику активів та позабалансових зобов'язань. Основні стандарти угоди єдині для всіх банківських установ країн, що підписали чи приєднались до Базельскої угоди.

Слід зазначити, що основним внутрішнім джерелом формування власного капіталу є прибуток (прибуток минулих років), а стабільне зростання вказаної складової і є свідченням стабільного положення банку на ринку банківських послуг. Тим самим, хоча капітал - це найважливіший індикатор фінансового стану банку, але неможливо протягом тривалого часу підтримувати його стабільний стан без адекватних доходів. Прибуток і капітал взаємно підкріплюють один одного. Стабільна прибутковість дає змогу збільшити капітал, оскільки банк може використати весь чистий дохід для поповнення своєї бази капіталу.

2.5. Управління прибутковістю, яке є орієнтиром для всього процесу управління, оскільки прибуток є фінансовим результатом діяльності комерційного банку, що, в основному, залежить від співвідношення доходів і витрат цього банку (прибуток - це перевищення доходів над витратами). Саме прибуток характеризує стійкість кредитної установи та є необхідним для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу і керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат і підвищення якості послуг. Резерви зростання дохідності звичайно знаходять у підвищенні ефективності використання активів через збільшення питомої ваги дохідних активів та скорочення питомої ваги недохідних активів. Не випадково концепція "високорентабельної банківської діяльності", яка доволі поширена в США, базується на трьох "китах":

- максимізації доходів (від наданих кредитів та операцій із цінними паперами, а також підтримка гнучкої структури активів, яка пристосована до змін процентної ставки);

- мінімізації витрат (через оптимізацію структури пасивів, зменшення втрат від безнадійних позичок та інших ризиків, жорсткий контроль за накладними витратами тощо);

- грамотному й ефективному менеджменті.

Отже, отримання прибутку є однією зі стратегічних цілей управління та найважливішим об'єктом аналізу діяльності банку. Такий аналіз фінансових результатів діяльності комерційного банку полягає а проведенні аналізу доходів, витрат банку, розрахунку прибутку та рентабельності. А основним джерелом для проведення аналізу фінансового стану банку є звіт про фінансові результати комерційного банку.

2.5.1. Доходи банку - це загальна сума грошових коштів, отриманих від здійснення активних операцій. В структурі доходів банку найбільшу питому вагу мають отримані відсотки за банківськими позиками. На величину цих доходів впливають два фактора - сума наданих кредитів та відсоткова ставка за наданий кредит. Доходи від кредитування складаються з процентів, отриманих від наданих банками кредитів, а також з облікових процентів, що одержуються при обліку векселів. Близько 70% доходів банки отримують саме від надання позик.

Важливе значення для зростання дохідності банків також має інвестиційний портфель цінних паперів банку. Обсяги доходу з цього джерела залежать від розміру й структури інвестиційного портфеля, а також дохідності різних видів цінних паперів.

Враховуючи, що одержання процентних доходів супроводжується значними ризиками фінансових втрат (особливо за кризових умов) важливе значення набуває й одержання комісійних доходів (як зазначено у темі 17, таким доходам значні ризики фінансових втрат не властиві). При цьому, основну масу доходу від комісійних операцій банки отримують у вигляді комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів. Інші види комісійних доходів становлять незначну частку в загальному обсязі доходів з причини нерозвиненості ринку таких послуг в Україні, - трастових, факторингових, лізингових та інших.

2.5.2. Витрати банку - це вся сума витрат за пасивними операціями включаючи небанківські операційні витрати (на утримання апарату управління). У витратах банку найбільшу питому вагу мають сплачені за рахунками клієнтів, за позиками та депозитами банків відсотки, які мають бути дещо вищими за рівень інфляції. Підвищення відсоткових ставок для залучення депозитів збільшує відсоткову складову витрат на фінансування.

Тим самим, найбільшу частку в загальній сумі витрат банку займають витрати на виплату процентів за залученими банком ресурсами (виплати за депозитами, за рахунками до запитання, за депозитними сертифікатами тощо). Ці виплати набагато перевищують виплати за іншими статтями і становлять більш як половину операційних витрат вітчизняних банків.

Комісійні виплати включають виплати, які здійснює банк у процесі проведення своїх активних операцій і надання послуг клієнтам, а також витрати з ведення кореспондентських рахунків.

До складу інших витрат належать витрати, які не передбачені іншими статтями. Це судові витрати, сплачені банком штрафи тощо.