Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

Розпорядження про примусове списання (стягнення) коштів стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги не менше ніж у трьох примірниках. Платіжна вимога про примусове списання (стягнення) коштів на підставі виконавчого документа оформляється та подається державним виконавцем, а на списання податкового боргу за рішенням податкового органу - податковим органом.

Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Платіжні вимоги оплачуються банком негайно, якщо основний рахунок платника і рахунок стягувача ведуться в одній установі банку і на цьому рахунку платника є достатня сума коштів. Якщо рахунки ведуться в різних установах банків, то платіж здійснюється по каналах міжбанківських розрахунків.

За відсутності чи недостатності коштів на рахунку платника банк приймає вимогу до виконання, сподіваючись, що до кінця операційного дня надійдуть гроші на рахунок платника. Якщо ж у цей термін не надійде достатньої суми грошей, то банк оплачує вимогу частково чи зовсім не оплачує, коли грошей на рахунку немає. Про це робиться напис на звороті платіжної вимоги і вона повертається отримувачу.

Платіжні вимоги також можуть застосовуватися для договірного списання грошей з рахунку платника.

Договірне списання може передбачатися в договорах між покупцем (платником) і продавцем (отримувачем), коли платник надає право одержувачу стягувати кошти з його рахунку та за його дорученням. Про таку угоду платник повідомляє своєму банку, який повинен обумовити своє право на списання коштів з рахунку платника на вимогу одержувача в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

1.4. Меморіальний ордер - розрахунковий документ, що складається банком для оформлення внутрішньобанківських операцій, операцій щодо списання коштів з рахунку платника, здійснення договірного списання коштів з рахунку свого клієнта на підставі письмового доручення або розпорядження стягувача про списання коштів з рахунку платника тощо. Зокрема, меморіальний ордер використовується для оформлення часткової оплати розрахункових документів, документального підтвердження розрахункових операцій, перерахування банком коштів при закритті акредитиву тощо.

Дата складання меморіального ордера має відповідати даті списання коштів з рахунку платника. Меморіальний ордер засвідчується підписами відповідального виконавця банку, який його оформив, і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

2. В основу чекової форми розрахунків покладено розрахунковий чек - платіжний документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банківській установі (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателеві (пред'явникові чека) зазначену в чеку суму. Розрахунки чеками застосовуються, переважно, в платежах за отримані товари, виконані роботи, надані послуги, а також у деяких нетоварних платежах (схема документообігу наведена у розділі ІУ посібника, рис. 2.3). На практиці чеки доцільно застосовувати у внутрішньо-міських розрахунках. Проте в Україні ця форма розрахунків розвинута слабо.

Оплата чеками є гарантованою, що забезпечується депонуванням (бронюванням) чекодавцем потрібної суми коштів на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" відповідних балансових рахунків (далі - аналітичний рахунок "Розрахунки чеками") у банку-емітенті. Заяву на депонування коштів платник подає банку одночасно з заявою на одержання чекової книжки.

Розрахункові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками"

Чекову книжку на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент видає на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця. Виписуючи розрахункові чеки, чекодавець заповнює корінець до нього, у якому проставляється сума невикористаного ліміту. Кожний наступний чек може виписуватися тільки в межах наявного ліміту чекової книжки.

Слід зазначити, що строк дії чекової книжки - один рік, розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, - три місяці з дати їх видачі. День оформлення чекової книжки або розрахункового чека не враховується. Розрахункові чеки, виписані після зазначеного строку, вважаються недійсними і до оплати не приймаються.

Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), яка засвідчується підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками. Розрахунковий чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки розрахункового чека не враховується). Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін розрахункового чека на готівку та отримувати здачу з суми чека готівкою.

Переваги чекової форми розрахунків:

- постачальник має гарантію оплати, оскільки покупець заздалегідь депонує кошти на окремому рахунку;

- покупець має право й змогу попередньо перевірити якість товару, виконаних робіт чи наданих послуг, позаяк чек виписують під час здійснення товарної операції;

- максимально наближені в часі поставка товару (виконання робіт, надання послуг) і момент платежу;

- її можуть використовувати як юридичні, так і фізичні особи. Недоліки чекової форми розрахунків: