Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

- вилучення коштів з обігу платника (чекодавця) у зв'язку з необхідністю їх депонування;

- досить ускладнений документообіг, особливо для банків, які ще не стали членами СЕП (системи електронних платежів).

3. Основою акредитивної форми розрахунків є акредитивна заява - розрахунковий документ, що являє собою письмове доручення платника банку забронювати певну суму грошей для оплати документів конкретного постачальника за відвантажений на його адресу і на певних умовах якийсь товар. Застосовується акредитивна форма переважно в міжміських і в міжнародних розрахунках, коли постачальник хоче забезпечити собі гарантію оплати поставленої продукції (схема документообігу наведена у розділі ІУ посібника, рис. 2.4). При акредитивній формі розрахунків банк-емітент за дорученням свого клієнта - заявника акредитива зобов'язаний:

- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлений товар, виконану роботу чи надані послуги;

- надати повноваження іншому банку (виконавчому) здійснити цей платіж.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

1 . Залежно від способи гарантування платежу:

o покритий або непокритий.

2. Залежно від можливості змінювати умови акредитива:

o відкличний - той, який можна змінити чи анулювати без попереднього погодження з постачальником;

o безвідкличний - той, який можна змінити чи анулювати тільки за погодженням з постачальником.

Це зазначається на кожному акредитиві. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.

Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті. Прийняття часткових змін не дозволяється.

Порядок відкриття акредитива залежить від його виду. Проте за будь-якого акредитива банк-емітент мусить повідомити виконуючий банк про його відкриття, зазначивши вид, місце відкриття, умови акредитива та повноваження виконуючого банку щодо оплати розрахункових документів. Виконуючий банк повинен повідомити бенефіціара про відкриття акредитива для розрахунків з ним, про його вид та умови

Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Одержавши таке повідомлення, бенефіціар відвантажує продукцію, виконує роботи чи послуги, після чого подає реєстр документів, передбачених умовами акредитива, виконуючому банку. Останній уважно перевіряє їх з погляду дотримання умов акредитива. Якщо у банку немає зауважень щодо оформлення документів бенефіціара і вони подані до закінчення строку акредитива, він бере їх до оплати.

При відкритті забезпеченого акредитива у виконуючому банку документи бенефіціара оплачуються негайно - з рахунку платника "Розрахунки акредитивами". У Разі використання забезпеченого акредитива в банку-емітенті розрахункові документи бенефіціара пересилаються в цей банк, Де вони оплачуються з рахунку "Розрахунки акредитивами", і відповідна сума коштів перераховується виконуючому банку,

Реєстр документів за акредитивом складається та подається в банк, як правило, у чотирьох примірниках. Оскільки термін відкриття акредитиву прямо впливає на розмір відволікання коштів з обороту платника, останньому надається право встановлювати строк дії акредитива, проте не більше ніж 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативного терміну пересилання документів між банками. У разі необхідності за поданням платника керівник банку-емітента може продовжити строк дії акредитива ще на 10 днів. Установлений строк вказується в заяві на акредитив, а про зміну його додатково повідомляють виконуючий банк і бенефіціара.

Переваги акредитивної форми розрахунків: постачальник має гарантію оплати;

можна проконтролювати товарну операцію, якщо умовами договору передбачено відкриття акредитива з акцептом оплати уповноваженою особою.