Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

- форми безготівкових розрахунків;

- способи безготівкових розрахунків;

- документообіг, властивий певній формі безготівкових розрахунків.

Розглядаючи більш докладно складові механізму організації безготівкових розрахунків, варто зазначити, що принципи організації таких розрахунків зумовлені закономірностями функціонування ринку і найповніше виявляються в країнах з високо розвинутими ринковими економіками. А саме, безготівкові розрахунки організовують за такими принципами:

- правовий режим здійснення розрахунків і платежів; - здійснення розрахунків тільки через установи банків і під їх контролем;

- обов'язкове зберігання коштів у банках, за винятком залишків готівки в касах клієнтів у межах встановлених лімітів;

- самостійний (вільний) вибір форм розрахунків та платіжних інструментів;

- здійснення платежів на підставі укладених договорів про розрахунково-касове обслуговування за дорученням клієнта, за його згодою (акцептом);

- проведення платежів за наявності на поточному рахунку клієнта вільних коштів або коли є право на одержання кредиту;

- самостійне нарахування платниками пені за несвоєчасно сплачені ними суми податкового боргу;

- відповідальність клієнтів за достовірність змісту платіжного документа, повноту і своєчасність сплати податків, зборів та обов'язкових платежів (за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами НБУ) тощо.

Вивчення даної теми має за мету ознайомлення студентів з порядком документообігу за усіма видами безготівкових розрахунків, що застосовуються в Україні. Зокрема, платіжні інструменти, що застосовуються в Україні при безготівкових розрахунках, називаються розрахунковими документами. До них відносяться: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитивні заяви, платіжні вимоги, інкасові доручення, векселі.

Платіжні інструменти, що застосовуються у безготівкових розрахунках, базуються переважно на кредитному переказі грошей.

Дебетові інструменти, такі як вексель та чек, застосовуються в безготівкових розрахунках, проте так і не набули значного поширення.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають вказані платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Важливою складовою механізму безготівкових розрахунків є вибір способу перерахування коштів, серед яких виділяють такі:

- шляхом прямого перерахування коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів;

- шляхом зарахування взаємних вимог, коли взаємні зобов'язання боржника й кредитора погашають у рівновеликих сумах (що у міжнародній банківській практиці називають клірингом) і лише за різницею здійснюють платіж на загальних підставах (наприклад, за платіжним дорученням);

- періодичними перерахуваннями (плановими платежами), коли розрахунки провадять не за кожну окрему поставку, а періодично, в передбачені договором терміни - за кожною окремою поставкою чи за сукупністю поставок за певний час відповідно до договору. У такому разі розмір платежу визначають з урахуванням плану поставок і коригують залежно від результатів звірки розрахунків за період, передбачений договором.

За порядком та умовами виконання підприємствами взаємних грошових зобов'язань також розрізняють такі способи платежів: