Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

Необхідною передумовою та важливою складовою діяльності банків з розрахункового та касового обслуговування клієнтів є ведення ними рахунків.

Банківський рахунок - це бухгалтерський документ, що ведеться в банку на ім'я певного клієнта для обліку руху його грошових коштів: надходження, витрачання, залишку. Весь процес ведення рахунків умовно можна поділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття рахунків, кожній із яких студенти повинні приділити значну увагу.

До системи банківських рахунків для грошового обороту входять такі рахунки:

1. Кореспондентські - рахунки для обліку розрахунків, що їх виконує одна банківська установа за дорученням і за рахунок іншої банківської установи на підставі укладеного кореспондентського договору між: банками на території України; банками України та іншої держави; НБУ та банками.

2. Поточні - вид банківського рахунку для збереження грошових коштів і здійснення розрахунків ( у т.ч. контокорентний, поточний з овердрафтом) рахунки зі спеціальним режимом їх використання (для випадків, передбачених законами та нормативними актами - типу "Н" і "П"); карткові рахунки; поточні рахунки виборчих фондів (для фінансування передвиборної агітації політичних партій, кандидатів у народні депутати не пізніше ніж за 50 днів до дня виборів). Такі рахунки відкриваються банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору банківського рахунку (Додаток 3). Ці рахунки найчастіше використовуються у банківській практиці, за ними здійснюється переважна частина міжгосподарських платежів і платежів населення, що проходять через банківську систему.

Клієнт, як правило, може зняти з цього рахунку суму, що не перевищує її фактичного залишку.

За можливості використання коштів у обсязі, що перевищує суму залишку, використовують поточні рахунки з овердрафтом та контокорентні рахунки. Інколи ці рахунки відносять до кредитних.

1. Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються банком на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений термін, або без зазначення такого строку під визначений процент і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору банківського вкладу (Додаток 4).

Депозитні рахунки для фізичних осіб заведено називати вкладними і можуть супроводжуватись видачею вкладного документа (ощадної книжки іменної чи на пред'явника). Вони відкриваються тим самим категоріям фізичних осіб, що й поточні рахунки. Для осіб-нерезидентів вкладні рахунки відкриваються за умови підтвердження джерел походження готівки в гривнях, що вкладаються, чи переказування коштів із власного поточного рахунку.

4. Кредитний (позичковий) рахунок - активний рахунок, який відкривається банком для обраховування виданих кредитів.

5. Рахунки (аналітичні) для обліку коштів з метою подальшого здійснення розрахункових операцій (акредитив, розрахунковий чек тощо).

Сьогодні не існує обмежень щодо кількості рахунків, які можуть бути відкриті юридичній чи фізичній особі. Проте, юридичній особі може бути відкрито:

- тільки один поточний рахунок для зарахування внесків під час створення статутного фонду господарського Товариства;

- один поточний рахунок за угодою щодо здійснення спільної (сумісної) діяльності без створення юридичної особи.

Банки відкривають рахунки у національній валюті для таких груп клієнтів:

- юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - підприємства) - резиденти, зареєстровані в установленому порядку;

- філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи підприємств-резидентів, зареєстровані в установленому порядку (далі - підрозділи підприємств);

- представництва юридичних осіб-нерезидентів, іноземні інвестори;

- фізичні особи (резиденти та нерезиденти).

Ведення банками рахунків є необхідною передумовою та важливою складовою їх діяльності з розрахункового та касового обслуговування клієнтів.