Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

Українські комерційні банки здійснюють операції з векселями відповідно до Законів України "Про цінні папери і фондовий ринок", "Про обіг векселів в Україні", згідно з якими, у загальному значенні, вексель - це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Також законом передбачено функціонування векселя виключно у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Вище вказані Закони визначають особливості обігу векселів в Україні, які полягають у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції.

Обіг векселів в Україні має наступні особливості, визначені Законом "Про обіг векселів в Україні":

o видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги;

o платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі;

o забороняється використовувати векселі як внесок до статутного фонду господарського товариства;

o зміни до тексту векселя можуть вноситися з ініціативи його держателя виключно векселедавцем (трасантом) через закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням;

o сума векселя, виражена в іноземній валюті, на території України може бути сплачена в національній валюті України за курсом НБУ на день настання строку платежу чи в іноземній валюті з додержанням вимог валютного законодавства України тощо.

Розглядаючи класифікацію векселів слід поділяти їх за формою та способами використання на прості і переказні.

Простий вексель означає зобов'язання однієї особи виплатити зазначену суму коштів іншій особі за поставлені товари чи надані послуги (Додаток 8). В складанні простого векселя беруть участь два суб'єкта: векселедавець (боржник), який виписує вексель і зобов'язується виплатити суму боргу у зазначений термін та підписує його, а потім - передає векселедержателю (своєму кредитору).

Переказний вексель є наказом позичальнику виплатити певну суму коштів пред'явнику векселя (Додаток 12). Він - призначений для переміщення коштів від однієї особи до іншої за допомогою передавального напису - індосаменту. В складанні переказного векселя беруть участь три суб'єкти: 1)кредитор (трасант, векселедатель) - особа, яка виставляє вексель з наказом здійснити платіж; 2)боржник (трасат, платник) - особа, яка отримує наказ заплатити; 3)ремітент (векселедержатель, перший покупець векселя) - особа на користь якої видано вексель.

Для визнання документа векселем він повинен містити ряд елементів, які називають обов'язковими реквізитами векселя, показаними в табл. 9.1.

Таблиця 9.1. ОБОВ'ЯЗКОВІ РЕКВІЗИТИ ПЕРЕКАЗНОГО І ПРОСТОГО ВЕКСЕЛІВ, ЗГІДНО З ЖЕНЕВСЬКОЮ ВЕКСЕЛЬНОЮ КОНВЕНЦІЄЮ.

Наявність зазначених реквізитів є обов'язковою для того, щоб документ мав силу векселя. У Женевській вексельній конвенції є лише три винятки:

коли у тексті векселя не вказано вексельного строку, вексель вважається таким, що підлягає оплаті за поданням;

- у разі відсутності особливої відмітки місце, зазначене поруч з найменуванням платника, вважається місцем платежу, а також місцем проживання платника;

- вексель, у якому не зазначене місце його складання, вважається виписаним у місці, вказаному поруч з назвою векселедавця.

Вексель вексельний текст може містити інші елементи, але їх наявність чи відсутність не позначається на силі векселя. Додаткові реквізити:

1) для забезпечення реалізації своїх вимог векселедержатель може вимагати акцепту векселя від трасата , що підтверджує його платоспроможність і порядність та підвищує силу вексельного права. Акцептант має право здійснити частковий акцепт, тобто погодитись не на всю вексельну суму, тоді на залишок коштів вексель вважається неакцептованим;