Основне призначення цеху сухостійних корів – підготовка корів до отелення й подальшої лактації. Переводять у цех сухостою глибокотільних корів за 60 – 50 днів до отелення після попереднього поступового (протягом 4-6 днів) запуску, а нетелей – на шостому-сьомому місяці тільності. Якщо ферма (комплекс) великі й корів доять у доїльних залах, у цеху сухостою доцільно виділити додатково секцію для тварин, що знаходяться в запуску (4 – 5 % загальної кількості корів), і переводити сюди ще лактуючих високопродуктивних корів за 70 – 60 днів до отелення. Тут запуск корів з індивідуальним підходом до кожної тварини здійснює один досвідчений майстер-оператор.
Через 1-2 дні після припинення лактації протягом кількох днів (1-2 рази на добу) здоюють секрет і перевіряють кожну частку вимені на мастит. Це дає змогу знизити захворюваність корів на мастит після отелення, підвищити їх продуктивність і скоротити захворюваність телят. Корів у сухостійний період можна утримувати як на прив'язі, так і безприв'язно, в тому числі у комбінованих боксах. Проте кращим способом утримання слід вважати безприв'язний, що передбачає вільний вихід корів чи телиць на вигульно-кормові майданчики, де вони поїдають грубі та соковиті корми. На кожну корову в приміщенні повинно бути виділено 5 м2 площі, а на вигульно-кормовому майданчику з твердим покриттям – 8 м2 із фронтом годівлі 0,8 – 1 м. Співвідношення кількості кормових місць і чисельності тварин у секції 1:1.
Прив'язний спосіб застосовують у господарствах з невеликим поголів'ям дійних корів. Для полегшення організації моціону використовують напівавтоматичну прив'язь тварин, що дає можливість розфіксовувати їх групами.
У якості підстилки використовують солому або сухий торф із розрахунку 1,5-2 кг на голову на добу. Гній з приміщень видаляють 1-2 рази на рік. Приміщення й вигульно-кормові майданчики обладнують груповими напувалками. У цеху сухостійних корів виділяють 25 % худобомісць від загальної кількості корів на фермі.
Як приміщення, так і вигульні майданчики поділяють легкопересувними перегородками на 3 – 4 секції. Корів у них групують за строками тільності (наприклад, за 60, 45, 30 і 15 днів до отелення). Групи формують один раз через кожних 10-15 днів. Окремо виділяють групу нетелей. Розміри технологічних груп залежать від умов комплексу, ферми (не більше 50, краще 16 – 32 корови). Комплеклувати секцію сухостійних корів необхідно в один день після ранкової годівлі й відповідної підготовки як секції приміщення, так і тварин. Секцію попередньо очищають, необхідне обладнання миють і дезінфікують. Потім секцію санують 3-5 днів і готують до прийняття тварин. Підготовка тварин включає їх огляд, диспансеризацію, перевірку вимені на мастит і взяття контрольних проб крові на біохімічні дослідження. Корів чистять, підмивають, обробляють волосяний покрив і кінцівки.
Добре організований сухостійний період, або "відпочинок" корови перед отеленням і наступною інтенсивною лактацією, необхідний як для нормального розвитку плода, так і для функціонування організму матері. Плід найінтенсивніше розвивається в останні три місяці тільності корови. Тільній корові у цей час необхідно забезпечити належні умови сухостою, в раціон вводять додатково мінімум 20 % основних поживних речовин, збільшують у 2 – 3 рази кількість вітамінів і мінеральних речовин, що забезпечить формування необхідної маси плода (ЗО – 38 кг).
Рівень годівлі сухостійних корів залежить від їх живої маси, вгодованості, передбачуваної молочної продуктивності та періоду сухостою. Якщо тварини нижче середньої вгодованості, їхній раціон збільшують на 1 – 2 корм. од. Основними компонентами раціону сухостійних корів повинні бути доброякісні (з різнотрав'я та бобових) сіно (3-5 кг), сінаж (12-15 кг), морква, помірна кількість кормових буряків (6-10) і концкормів (не менше 2 кг). Глибокотільним тваринам не можна згодовувати багато силосу. За 15 днів до отелення і через 10 днів після нього силос із раціону корів і нетелей вилучають, замінивши його сіном.
При недостатній годівлі й умовах утримання, що не відповідають зоогігієнічним вимогам, у корів до кінця сухостійного періоду не збільшується жива маса (на 10 % маси тіла), відмічається різко виражене, особливо після отелення, порушення обміну речовин, знижуються функціональні можливості всіх органів і систем організму. Такі тварини після отелення залежуються, у них часто виникають післяотельні ускладнення (затримка посліду, метрит, мастит), що призводить до яловості й зниження молочної продуктивності в наступній лактації.
З метою запобігання відновленню лактації у першу декаду сухостійного періоду поживність раціону не повинна перевищувати 80 % середньої норми. В другу вона відповідає нормі, а у третю і четверту вже на 20 % перевищує її. Починаючи з п'ятої декади рівень годівлі знижують до 70 % середньої норми, а безпосередньо перед отеленням (за 2 – 3 дні) і після нього рекомендується давати лише доброякісне сіно.
Обов'язкова умова потоково-цехової системи виробництва молока – збереження технологічних груп протягом усього періоду утримання тварин у цехах, а за пасовищного утримання – закріплення певних ділянок пасовищ або вигульно-кормових майданчиків (якщо корів не випасають).
Потоково-цехову систему можна впроваджувати на фермах із традиційною технологією та підприємствах промислового типу, де утримують не менше ніж 400 корів. Для цього необхідно мати пологове відділення з денниками і профілакторієм. Решту тварин різного фізіологічного стану розміщують в одному корівнику. Якщо на фермі одне приміщення на 200 корів, то половина худобомісць відводиться під цех виробництва молока, 1/4 частина – під сухостійних корів і стільки ж для роздоювання новотільних корів. У цьому разі для кожної групи визначають різні рівні годівлі. У господарствах, де серед основних виробничих приміщень є пологове відділення, потоково-цехову систему можна запроваджувати з мінімальними витратами, тільки провівши реконструкцію пологового відділення й профілакторію.
Тварин одного цеху розміщують у кількох чи одному приміщенні, розділивши його на окремі секції, в яких утримують корів на роздоюванні та наступному періоді лактації або сухостійних і корів пологового відділення. Можна розміщувати у пологовому відділенні і корів, що перебувають на роздоюванні.
Варіантів розміщення тварин може бути декілька, але необхідно, щоб зберігалася суть нової технології годівлі й утримання з урахуванням фізіологічного стану, можливості роздоювання, вчасного осі мені ння, одержання здорового приплоду та його збереження.
Недоліком потоково-цехової системи є знеособлення тварин, оскільки їх переміщують із цеху в цех. Тому всіх корів слід закріплювати за певними працівниками, в якому б цеху тварини не перебували.
Таким чином, при потоково-цеховій системі вдається усунути ряд істотних недоліків, властивих прив'язній (цілорічно-стійловій) чи безприв'язній системам.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока“ на сторінці 3. Приємного читання.
