Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока

Системи утримання тварин

Розміри цеху отелення та його секцій залежать від кількості тварин на фермі. При його будівництві (реконструкції) необхідно врахувати, що коефіцієнт термічного опору стін не повинен бути нижчим 1,78, а стелі – 2,25 ккал/см2год.°С. Якщо ці показники нижчі, стіни і стелю необхідно утеплити, оштукатурити і побілити свіжогашеним вапном.

Для підтримання оптимальних параметрів мікроклімату, передусім у пологовій секції та профілакторії, у цеху отелення обладнують примусову вентиляцію з підігрівом повітря, яке надходить, особливо в зимовий і перехідні періоди року. Для цього при цеху отелення обладнують вентиляційну камеру з встановленням калориферів або теплогенераторів. Передбачають також допоміжні приміщення: вакуум-насосну та електрощитову, інвентарну, молочну, мийну із кухнею для підігріву молока чи молозива, випоюваного телятам, кімнати для зберігання кормів та для лікаря-гінеколога ветеринарної медицини з необхідним інструментом, аптекою, приміщення для обслуговуючого і чергового персоналу з душовою, гардеробною та санвузлом.

Після обробки тварин переводять у передпологову секцію. Тут їх утримують на прив'язі. Тому секцію обладнують довгими (220 см) і широкими (150 см) стійлами і вільною трикінцевою (ланцюговою) прив'яззю. Нахил підлоги в стійлах не повинен перевищувати 1°. Підлогу краще робити утепленою (дерев'яною) з використанням соломи для підстилки. За секціями цеху отелення закріплюють постійний обслуговуючий персонал, підібраний із

кращих операторів, майстрів, навчених правил роботи з глибокотільними і новотільними коровами. Вони повинні вміти підготовити корову, прийняти отелення, випоїти перші порції молозива теляті не пізніше як через 1-1,5 год. після його народження. У зв'язку із тим, що отелення у корів часто відбувається в нічний час, на великих фермах організовують нічне чергування операторів машинного доїння у цеху отелення. Про всі помічені особливості стану новоотеленої корови й новонародженого теляти чергова зобов'язана повідомити лікаря ветеринарної медицини.

Перед входом у цех отелення (його секції) розміщують дезкилимки або дезванну (завдовжки 1,5 м), що займає всю ширину прохідної частини коридору. їх заправляють 2 %-м розчином гідроокису натрію або 1 %-м креоліну, розчином хлорного вапна або гіпохлориду (з 2 % активного хлору). Ці ж розчини використовують для знезараження інвентарю і предметів догляду за тваринами. Стійла й денники утримують у чистоті, а лотоки та гнойові решітки, що їх покривають, щоденно очищають і дезінфікують вищевказаними засобами.

При перших клінічних симптомах настання отелення задню частину тулуба й хвіст корови обмивають і дезінфікують 0,5 %-м розчином хлораміну або креоліну, розчином фурациліну (1:5) або калію перманганату (1 : 1000) і переводять тварин у бокс пологової секції цеху отелення. Бокс попередньо очищають, миють і дезінфікують. Розміри боксів-денників становлять 3,0 χ 3,5 і 2,5 χ З при висоті перегородок 1,5 м для можливості зорового контакту з іншими тваринами, обладнані годівницями і напувалками.

Для оптимізації мікроклімату та обслуговування новонароджених телят бокси обладнують інфрачервоними лампами або теплогенераторами. У пологових секціях цеху отелення повітря знезаражують у присутності тварин за допомогою бактерицидних ультрафіолетових ламп. Теля приймають на суху солом'яну підстилку (можна на чисту полотнину чи брезент) і дають матері його облизати. Тому корів у боксах чи денниках утримують без прив'язі. Після облизування теля швидше встає й шукає вим'я корови, яке потрібно попередньо підготувати. Це робить досвідчений оператор машинного доїння, обмиваючи його теплою водою і витираючи насухо серветкою, змоченою дезрозчином. Перші цівки молозива здоюють із кожної частки. При захворюванні корови на мастит (що можна встановити за зміною консистенції та кольору молозива, наявністю у ньому пластівців) теляті молозиво не випоюють. Молозиво від хворих корів утилізують. Телят від таких матерів ізолюють, переводять у підготовлену клітку профілакторію, а молозиво відповідної порції надою випоюють від здорової корови, що отелилася в цей же час, або із замороженої порції.

З цією метою на фермах, де є холодильники або морозильні установки, створюють банк молозива першої та другої порцій надою. Сюди поміщають невикористану частину молозива відповідних надоїв, одержаних від здорових корів, розфасовуючи їх в емальовані місткості або стерилізовані целофанові пакети по 1,5- 2 л і позначаючи биркою з підписом, яка порція, від якої корови й коли одержана. У разі потреби відповідну порцію молозива розморожують, підігрівають до температури 37 – 39 °С і випоюють новонародженим телятам.

Протягом першої доби після народження телят доцільно утримувати в боксі-деннику разом із матір'ю. За цей час телята ссуть корову 5-8 разів за добу. Для штучної годівлі (ручного випоювання) використовують чисте свіжовидоєне молозиво, перелите в соскову напувалку. Його випоюють теляті не пізніше, ніж через 2 год. після народження через соску з каліброваним отвором. У перші 2-3 дні охолоджене молозиво підігрівають на водяній бані (встановлюють у відро з нагрітою до 40 °С водою) до температури 37 – 39 °С і випоюють 4-5 разів на добу по 1,5 – 2 л, після цього – не менше трьох разів по 2 – 2,5 л на кожне випоювання. Дуже важливо, щоб теля одержувало чисте, свіже, тепле молозиво не менше як протягом трьох діб. У такому молозиві, крім підвищеного вмісту поживних і мінеральних речовин, вітамінів, висока концентрація імуноглобулінів.

Через 1-2 доби корову переводять із пологового боксу (денника) в післяпологову секцію, а телят – у профілакторій, де вони перебувають у клітках до 20 – 25-денного віку. Далі їх переводять у телятник для подальшого вирощування, а надремонтних – реалізують у господарства з вирощування молодняку великої рогатої худоби на м'ясо. Навантаження в профілакторії на одного працівника 35-40 телят. Якщо у новотільної корови встановлені симптоми захворювання, її переводять у стаціонар або у виділені санітарні станки. Протягом усього періоду утримання корів у пологовому боксі й післяпологовій секції їх забезпечують доброякісним сіном. Поступово в раціон корови вводять доброякісний сінаж, починаючи з 2 – 3 кг на голову на добу. Напувати тварин краще індивідуально з відра підігрітою (до 20 – 25 °С) водою невеликими порціями.

У післяпологовій секції корів утримують на прив'язі не менше 7-8 днів. Стійла в цій секції повинні бути довгими (не менше 1,9 м). Якщо післяотельний період перебігає нормально і немає відхилень у стані молочної залози, в раціон поступово вводять коренеплоди і концкорми з таким розрахунком, щоб на 5 – 7-й день після отелення довести його до нормативного (відповідно до живої маси і надою). Потім здорову корову переводять у цех роздою та осіменіння. На фермах (наприклад, племінних), де тварин роздоюють усі оператори машинного доїння, всіх корів переводять у цех виробництва молока.

До цеху роздою й осіменіння корови надходять через 16- 18 днів після отелення. Він розрахований на 25 % худобомісць від загальної кількості корів. Тривалість перебування тварин у цьому цеху 100 – 120 днів після отелення, коли вони здатні дати максимальну кількість молока і повинні бути осіменені. Тому тут працюють найдосвідченіші оператори машинного доїння та селекціонери. Краще утримувати корів у стійлах, обладнаних автоматичною прив'яззю. В технології необхідно обов'язково передбачити активний дозований моціон тварин. Регулярний рух найкраще допомагає у нормалізації функцій органів і систем організму новотільної корови, що вступає в інтенсивну лактацію й готується до штучного осіменіння.

Роздоювати корів починають через 15 днів після отелення у доїльному залі, обладнаному сучасними, краще автоматизованими, доїльними установками типу УДА-8 "Тандем", УДЕ-8А, УДА-16 "Ялинка" або карусельними доїльними установками М-680-16 і М- 691-40 (рис. 1.28а).

Роздоювання новоотелених корів

Рис. 1.28. Роздоювання новоотелених корів

На них один оператор може обслуговувати 70- 100 і навіть 180 тварин. Якщо корів утримують у звичайних корівниках зі стійлами, обладнаними простою прив'яззю, їх доять за допомогою лінійних доїльних агрегатів АД-100А і ДАС-26 у переносні відра або лінійних доїльних установок із молокопроводом (АДМ-8 "Імпульс") (рис. 276), однак робота на таких агрегатах менш продуктивна й ефективна (25 – 50 корів).

Норми годівлі корів складають із розрахунку фактичної продуктивності та авансу кормів на збільшення надоїв молока. Коровам-первісткам додатково згодовують для підвищення продуктивності 1-2 корм. од. Корми авансують доти, поки корова збільшує надої.

За результатами роздою формують технологічні групи корів із різною продуктивністю. Це дає змогу здійснювати диференційований (груповий) підхід до тварин (годівля, догляд, ветеринарне обслуговування) як у цеху роздою, так і в цеху виробництва молока. За час перебування в цеху роздою корову необхідно осіменити. Пункт штучного осіменіння розміщують не ближче ніж за 50 – 100 м від корівника. Пункт штучного осіменіння великої ферми повинен включати манеж, обладнаний станком (станками), лабораторію, мийну, стійлове приміщення для утримання корів після осіменіння. В кожній частині пункту потрібно підтримувати оптимальні параметри мікроклімату: в манежі- температуру повітря в межах 15-20°С, відносну вологість – 50-60%, інтенсивність повітрообміну – 1,5 м3/год.; в лабораторії повітрообмін може бути нижчим (0,5 м3/год.) при тих же або близьких за значенням інших основних параметрах. Недопустима наявність в повітрі лабораторії аміаку і підвищеної кількості мікроорганізмів. У мийній температура та вологість повітря дещо вищі: 18-25 °С і до 80% відповідно. На менших фермах пункти штучного осіменіння обладнують поряд із молочним блоком, де передбачається також розміщення лабораторії з аналізу якості молока. У малих господарствах, де корів осіменяють у стійлах корівника, в кожній секції доцільно обладнати 2-3 закритих бокси з фіксаторами.

До цеху виробництва молока надходять запліднені й роздоєні корови на 100 – 120-й день лактації. Основне завдання тут – це одержання високих надоїв, досягнення рівномірного спаду лактаційної кривої, нормального перебігу тільності й своєчасного запуску корів. У цеху повинно бути 50 % худобомісць від загального поголів'я корів. Якщо доїння організовано у стійлах, то застосовують прив'язний спосіб утримання, а в доїльних залах – безприв'язно-боксовий.

Важливим елементом виробничого процесу в зазначеному цеху є своєчасний і правильно проведений запуск корів, що контролюється щомісячним планом-графіком переміщення тварин по цехах. Корів середньої продуктивності запускають протягом 3-4, а високопродуктивних – 6 – 10 днів. У період запуску стежать за вим'ям: коли воно стає твердим, молоко здоюють. Після закінчення запуску їх переміщують до цеху сухостійних корів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системи утримання великої рогатої худоби

  • Цілорічна стійлова система

  • Стійлово-вигульна система без використання пасовищ система

  • Стійлово-вигульна система з використанням пасовищ система

  • Стійлово-табірна система без використання пасовищ.

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання худоби м'ясних порід

  • Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока
  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі

  • Утримання корів у зимовий період

  • Утримання корів у літній період

  • Утримання молодняку

  • Системи утримання свиней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до свинарників

  • Обладнання свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

  • Вентиляція свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату

  • Утримання кнурів-плідників

  • Утримання свиноматок

  • Утримання поросних маток

  • Утримання підсисних маток з поросятами

  • Утримання поросят-сисунів

  • Утримання племінного і ремонтного молодняку свиней.

  • Утримання свиней на відгодівлі

  • Особливості інтенсивної технології виробництва свинини

  • Розміщення свиней у свинарниках

  • Системи утримання коней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до стаєнь

  • Характери сти ка огороджуючих конструкцій та облаштування стайні

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до підстилки і підстилкових матеріалів

  • Мікроклімат стайні та його оптимізація

  • Стаєнно-пасовищна системи утримання коней

  • Вимоги до утримання племінних жеребців

  • Системи утримання овець і кіз

  • Пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлово-пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлова система утримання овець і кіз

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень для утримання овець

  • Системи утримання хутрових звірів і кролів

  • Системи утримання звірів і кролів.

  • Зовнішньокліткова система утримання кролів

  • Напіввільна система утримання кролів

  • Шедова система утримання кролів

  • Системи утримання хутрових звірів

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до будівель і споруд, складських приміщень та їх окремих елементів

  • Потреба в кормах і підстилці

  • Системи утримання сільськогосподарської птиці

  • Системи та способи утримання птиці різних видів

  • Утримання птиці на підлозі

  • Утримання птиці у клітках

  • Вигульна система утримання птиці

  • Утримання птиці у вольєрах

  • Утримання курей в селянських господарствах

  • Утримання ремонтного молодняку

  • Утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до приміщень для утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до утримання курчат-бройлерів на великих промислових підприємствах

  • Утримання курчат-бройлерів у приватному секторі

  • Утримання індиків

  • Утримання гусей

  • Утримання качок

  • Утримання качок у приватному секторі

  • Утримання цесарок

  • Утримання перепелів

  • Вирощування молодняку перепелів

  • Утримання страусів

  • Характеристика систем утримання страусів

  • Облаштування території страусиної ферми

  • Правила поводження з біологічними відходами та їх утилізація

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання та знезараження гною

  • Нормативи виходу екскрементів за добу від тварин на скотарських підприємствах

  • Добові виділення екскрементів від однієї тварини на свинарських підприємствах при багатокомпонентній годівлі вологими мішанками